Українська
[ред.]

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	архаїзу́ю	архаїзува́в	архаїзува́тиму	—
Ти	архаїзу́єш	архаїзува́в архаїзува́ла	архаїзува́тимеш	архаїзу́й
Він Вона Воно	архаїзу́є	архаїзува́в архаїзува́ла архаїзува́ло	архаїзува́тиме	—
Ми	архаїзу́єм(о)	архаїзува́ли	архаїзува́тимем(о)	архаїзу́ймо
Ви	архаїзу́єте	архаїзува́ли		архаїзу́йте
Вони	архаїзу́ють	архаїзува́ли	архаїзува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	архаїзу́ючи
Дієприсл. мин. ч.	архаїзува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	архаїзо́ваний
Безособова форма	архаїзо́вано

ар-ха-ї-зу-ва́-ти

Корінь: -архаїз-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

надавати чому-небудь архаїчних рис, наслідувати стародавні форми й засоби мистецтва. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Безперечно, вартий осуду той автор, який без усякої потреби архаїзує мову в своєму творі М. Т. Рильський

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Українська[ред.]