аутодафе
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
а-у-то-да-фе
Іменник.
Корінь: -аутодафе-.
Вимова[ред.]
- МФА: [ɐʊtɔdɐfe]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- у середні віки: прилюдне спалення на вогнищі людей, оголошених інквізицією єретиками, або так званих єретичних творів. [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Аутодафе // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Словник УЛІФ: аутодафе