аґа
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
а·ґа
Іменник, чоловічий рід.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- офіцерський титул в Османській імперії. ◆ «Хлоп'ята!» — обізвався аґа, отаман сивий. П. Куліш
- заможний землевласник в сучасній Туреччині. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від турецького ağa — майстер, голова
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
У цієї статті немає інтервікі-посилань. Ви можете допомогти проекту, знайшовши та додавши їх. |
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений. |
У цій статті не проставлені категорії. Ви можете допомогти проекту, знайшовши їх, або створивши нові, а потом додавши їх до статті. |