байкар
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | байка́р | байка́рі |
Р. | байка́рю | байка́рів |
Д. | байка́реві байка́рю |
байка́рям |
З. | байка́ря | байка́рів |
Ор. | байка́рем | байка́рями |
М. | байка́реві байка́рю |
байка́рях |
Кл. | байка́рю | байка́рі |
бай-ка́р
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -байкар-.
Вимова[ред.]
- МФА : [bɐi̯ˈkɑr] (одн.), [bɐi̯ˈkɑrʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- складач, автор байок ◆ В Чернігові поховано одного з найталановитіших українських поетів, байкаря Л. Глібова Коцюбинський
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |