бандитувати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бандиту́ю | бандитува́в | бандитува́тиму | — |
| Ти | бандиту́єш | бандитува́в бандитува́ла | бандитува́тимеш | бандиту́й |
| Він Вона Воно |
бандиту́є | бандитува́в бандитува́ла бандитува́ло | бандитува́тиме | — |
| Ми | бандиту́єм(о) | бандитува́ли | бандитува́тимем(о) | бандиту́ймо |
| Ви | бандиту́єте | бандитува́ли | бандиту́йте | |
| Вони | бандиту́ють | бандитува́ли | бандитува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. теп. ч. | бандиту́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | бандитува́вши | |||
| Безособова форма | бандито́вано | |||
бандитувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -бандит-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- чинити грабежі, розбої, вбивства; бути бандитом ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |