банькатий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | банька́тий | банька́та | банька́те | банька́ті |
Р. | банька́того | банька́тої | банька́того | банька́тих |
Д. | банька́тому | банька́тій | банька́тому | банька́тим |
З. | банька́того (іcт.) банька́тий (неіст.) |
банька́ту | банька́те | банька́тих (іст.) банька́ті (неіст.) |
О. | банька́тим | банька́тою | банька́тим | банька́тими |
М. | банька́тім банька́тому |
банька́тій | банька́тім банька́тому |
банька́тих |
бань-ка́-тий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -баньк-; суфікс: -ат; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [bɐnʲˈkɑtei̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- вульг. надто опуклий, витріщений (про очі). [≈ 1] ◆ — Бряжчать карбованці! — аж крикнув Копронідос, і його здорові, банькаті очі аж закрутились І. С. Нечуй-Левицький
- який має такі очі; витрішкуватий. [▲ 2] ◆ Галина Петрівна враз упізнала банькату англійку О. В. Донченко
Синоніми
- ↑ опу́клий, ви́тріщений
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
- ↑ ?
- ↑ витрішкува́тий
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Банькатий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Словник УЛІФ: банькатий