баришівник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | баришівни́к | баришівники́ |
Р. | баришівника́ | баришівникі́в |
Д. | баришівнико́ві баришівнику́ |
баришівника́м |
З. | баришівника́ | баришівникі́в |
Ор. | баришівнико́м | баришівника́ми |
М. | баришівнико́ві баришівникі́ |
баришівника́х |
Кл. | баришівнику́ | баришівники́ |
ба-ри-шів-ни́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бариш-; суфікс: -івник.
Вимова[ред.]
- МФА : [bɐreʃʲiu̯ˈnɪk] (одн.), [bɐreʃʲiu̯neˈkɪ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. баришник [▲ 1] ◆ Ходить собі такий баришівник по торговиці, чи кінській чи худоб'ячій, та й лиш пасе оком, хто з чим показується на торг І. Я. Франко
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |