безкрай
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | безкра́й | безкра́ї |
Р. | безкра́ю | безкра́їв |
Д. | безкра́єві безкра́ю |
безкра́ям |
З. | безкра́й | безкра́ї |
Ор. | безкра́єм | безкра́ями |
М. | безкра́ї безкра́ю |
безкра́ях |
Кл. | безкра́ю* | безкра́ї* |
без-кра́й
Іменник, неістота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: без-; корінь: -край-.
Вимова[ред.]
- МФА: [beˈzkrɑi̯]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- рідк. безкраїсть, безмежжя. ◆ Скільки оком кинеш — море!… І манить безвістю своєю, і страшить безкраєм… Остап Вишня
- перен. надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь. ◆ Коли розкрився світлий і тривожний безкрай материнської любові, в її коханні до Тимофія влилась нова течія М. П. Стельмах
- у значенні присл. дуже, надзвичайно. ◆ Хай знає весь світ, що ми безкраю на культуру могутні й багаті П. Г. Тичина
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 7a
- Українські слова з префіксом без-
- Українські слова морфемної будови слова pr-R
- Цитати/Вишня Остап
- Переносні вирази/uk
- Цитати/Стельмах М. П.
- Цитати/Тичина П. Г.
- Слова з 7 букв/uk
- Українські прислівники
- Безмежжя/uk
- Глибінь/uk
- Вияв/uk