безпутниця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | безпу́тниця | безпу́тниці |
Р. | безпу́тниці | безпу́тниць |
Д. | безпу́тниці | безпу́тницям |
З. | безпу́тницю | безпу́тниць |
Ор. | безпу́тницею | безпу́тницями |
М. | безпу́тниці | безпу́тницях |
Кл. | безпу́тницю | безпу́тниці |
безпу́тниця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -безпутн-; суфікс: -иц-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |