безталанниця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | безтала́нниця | безтала́нниці |
| Р. | безтала́нниці | безтала́нниць |
| Д. | безтала́нниці | безтала́нницям |
| З. | безтала́нницю | безтала́нниць |
| Ор. | безтала́нницею | безтала́нницями |
| М. | безтала́нниці | безтала́нницях |
| Кл. | безтала́нницю | безтала́нниці |
без-та-ла́н-ни-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Префікс: без-; корінь: -талан-; суфікс: -ниц; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- жін. ім. до безталанник. ◆ Як же зосталась Ганна сама в хаті безталанницею, знов Марина пригорнулась до Ганни Нечуй-Левицький
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |