бербениця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бербе́ниця | бербе́ниці |
Р. | бербе́ниці | бербе́ниць |
Д. | бербе́ниці | бербе́ницям |
З. | бербе́ницю | бербе́ниці |
Ор. | бербе́ницею | бербе́ницями |
М. | бербе́ниці | бербе́ницях |
Кл. | бербе́нице* | бербе́ниці* |
бер-бе́-ни-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бербениц-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА : [berˈbɛnet͡sʲɐ] (одн.), [berˈbɛnet͡sʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. діжечка, барило. [≈ 1] ◆ Гості набирали у бербениці бриндзи та знову спускались в долини М. М. Коцюбинський
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |