благати

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я блага́ю блага́в блага́тиму  —
Ти блага́єш блага́в
блага́ла
блага́тимеш блага́й
Він
Вона
Воно
блага́є блага́в
блага́ла
блага́ло
блага́тиме  —
Ми блага́єм(о) блага́ли блага́тимем(о) блага́ймо
Ви блага́єте блага́ли блага́йте
Вони блага́ють блага́ли блага́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч. блага́ющий
Дієприкм. мин. ч. блага́вший
Дієприсл. теп. ч. блага́я
Дієприсл. мин. ч. блага́в, блага́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. блага́емый
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма блага́овано

бла-га́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -блага-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. наполегливо, невідступно, ласкаво просити ◆ Сам і їсти їй приносить, І просить, благає, Щоб на його подивилась, Щоб утерла очі… Т. Г. Шевченко

Синоніми[ред.]

  1. заклинати, молити, волати, упрошувати


Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

  1. зволити

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від Шаблон:етимологія:благо

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]