благополучний
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | благополу́чний | благополу́чна | благополу́чне | благополу́чні |
| Р. | благополу́чного | благополу́чної | благополу́чного | благополу́чних |
| Д. | благополу́чному | благополу́чній | благополу́чному | благополу́чним |
| З. | благополу́чного (іcт.) благополу́чний (неіст.) |
благополу́чну | благополу́чне | благополу́чних (іст.) благополу́чні (неіст.) |
| О. | благополу́чним | благополу́чною | благополу́чним | благополу́чними |
| М. | благополу́чнім благополу́чному |
благополу́чній | благополу́чнім благополу́чному |
благополу́чних |
бла-го-по-лу́ч-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -благополуч-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
- МФА: [blɐɦɔpɔlʊt͡ʃnei̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який перебуває в доброму стані; який щасливо, успішно відбувається чи закінчується; щасливий, успішний, добрий ◆ [Микола:] Ну, прощай, брат, благополучної тобі дороги Іван Карпенко-Карий
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |