бритий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дієприкметник пасивного минулого часу до брити 1 ◆ Голова наголо брита, сам присадкуватий, міцно злитий Гончар
- у знач. прикм. ◆ Стара мати заливається гіркими сльозами, обнімаючи бриту голову синову Панас Мирний
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |