буженина
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бужени́на | — |
| Р. | бужени́ни | — |
| Д. | бужени́ні | — |
| З. | бужени́ну | — |
| Ор. | бужени́ною | — |
| М. | бужени́ні | — |
| Кл. | бужени́но* | — |
бу-же-ни́-на
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -бужен-; суфікс: -ин; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: [bʊʒeˈnɪnɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- особливим способом приготовлена свинина ◆ Буженину подають на стіл з відвареною картоплею
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |