буркнути
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
мин. | майб. | наказ. | |
---|---|---|---|
Я | бу́ркнув | бу́ркну | — |
Ти | бу́ркнув бу́ркнула |
бу́ркнеш | бу́ркни |
Він вона воно |
бу́ркнув бу́ркнула бу́ркнуло |
бу́ркне | — |
Ми | бу́ркнули | бу́ркнем(о) | бу́ркнім(о) |
Ви | бу́ркнули | бу́ркнете | бу́ркніть |
Вони | бу́ркнули | бу́ркнуть | — |
Дієприкм. | |||
Дієприкм. пас. | |||
Дієприсл. | бу́ркнувши | ||
Безособова форма |
бу́р-кну-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, перша дієвідміна (тип дієвідміни 3a).
Корінь: -бурк-; суфікси: -н-у; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- док., перех. і без додатка. однократне до буркати 1. ◆ — Мовчала б, коли сказати не вміст,— буркнув сердито Карно Петрович М. М. Коцюбинський
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські дієслова, дієвідміна 3a
- Доконаний вид/uk
- Перехідні дієслова/uk
- Українські слова з суфіксом -н
- Українські слова з суфіксом -у
- Українські слова морфемної будови слова R-s-s-f
- Цитати/Коцюбинський М. М.
- Слова з 8 букв/uk
- Дієслова мовлення/uk
- Дієслова доступності слухом/uk
- Дієслова фізіології/uk
- Дієслова однократної дії/uk