буцегарня
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | буцега́рня | буцега́рні |
| Р. | буцега́рні | буцега́рень |
| Д. | буцега́рні | буцега́рням |
| З. | буцега́рню | буцега́рні |
| Ор. | буцега́рнею | буцега́рнями |
| М. | буцега́рні | буцега́рнях |
| Кл. | буцега́рне* | буцега́рні* |
бу-це-га́р-ня
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -буцегар-; суфікс: -н; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА : [bʊt͡seˈɦɑrnʲɐ] (одн.), [bʊt͡seˈɦɑrnʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
- нема на них буцегарні - з твору В. Нестайко "Тореадори з Васюківки"
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від польського "хурдегарня" з такими самим значенням, що в свою чергу пішло від французького слова "хурдегар" - гауптвахта.
Переклад[ред.]
| ba | |