бучок
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бучо́к | бучки́ |
Р. | бучка́ | бучкі́в |
Д. | бучко́ві бучку́ |
бучка́м |
З. | бучо́к | бучки́ |
Ор. | бучко́м | бучка́ми |
М. | бучко́ві бучку́ |
бучка́х |
Кл. | бучку́* | бучки́* |
бу-чо́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -буч-; суфікс: -ок.
Вимова[ред.]
- МФА : [bʊˈt͡ʃɔk] (одн.), [bʊˈt͡ʃkɪ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- зменш.-пестл. до бук. ◆ Хилилися до річища тонкі верби, їжачилися нескинутим листям молоді дубки й бучки Чегідей
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |