варварство

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ва́рварство	—
Р.	ва́рварства	—
Д.	ва́рварству, ва́рварствові	—
З.	ва́рварство	—
Ор.	ва́рварством	—
М.	ва́рварстві	—
Кл.	ва́рварство*	—

ва́р-вар-ство

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -варвар-; суфікс: -ств; закінчення: -о.

Вимова

• МФА: [ˈʋɑrʋɐrstwɔ]

• прослухати вимову

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. низький ступінь культурного розвитку, неуцтво, грубість, безжальне ставлення до культурних цінностей. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. жорстокість, лютість у поведінці. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   2. жорстокий, безжальний вчинок стосовно кого-, чого-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. у періодизації історії первісного суспільства: застаріла назва періоду після дикості перед цивілізацією. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Етимологія

Від ва́рвар, ва́рварство, варвари́зм, ст. варвары (XVII ст.); — рос. білор. варвар, д.-рус. варваръ, варъваръ, чеськ. словац. в.-луж. barbar, н.-луж. barbaŕ, болг. варварин, мак. варвар(ин), сербохорв. ва̏рварин, ба̏рба̄р, барбарин, словен. barbár, пол. barbarz стсл. вор(ъ)воръ;— запозичення з грецької мови; гр. βάρβαρος «чужинець, не грек; некультурний, грубий, жорстокий» разом з дінд. barbarah «той, що заїкається» являє собою звуконаслідувальне редуплікативне утворення і, на думку деяких дослідників, походить з шумеро-вавілонського джерела (шумер. barbar «чужинець», семіто-вавілонське barbaru «чужий»); спочатку слово означало невиразну, незрозумілу мову, пізніше набуло переносних значень; варваризм походить від фр. barbarisme, що зазнало впливу ва́рвар. — СІС 119; Тимч. 186; Шанский ЭСРЯ І 3, 19; Фасмер І 274; Преобр. І 65; Frisk І 219—220.

Переклад

Список перекладів
Білоруськаbe: ба́рбарства (be) сер. Польськаpl: barbarzyństwo сер. Японськаja: 野蛮行為 (やばんこうい), 蛮行 (ばんこう)

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: варварство
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.

Болгарська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

• МФА: []

• прослухати вимову

  noicon

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ва́рвар, ва́рварство, варвари́зм, ст. варвары (XVII ст.); — рос. білор. варвар, д.-рус. варваръ, варъваръ, чеськ. словац. в.-луж. barbar, н.-луж. barbaŕ, болг. варварин, мак. варвар(ин), сербохорв. ва̏рварин, ба̏рба̄р, барбарин, словен. barbár, пол. barbarz стсл. вор(ъ)воръ;— запозичення з грецької мови; гр. βάρβαρος «чужинець, не грек; некультурний, грубий, жорстокий» разом з дінд. barbarah «той, що заїкається» являє собою звуконаслідувальне редуплікативне утворення і, на думку деяких дослідників, походить з шумеро-вавілонського джерела (шумер. barbar «чужинець», семіто-вавілонське barbaru «чужий»); спочатку слово означало невиразну, незрозумілу мову, пізніше набуло переносних значень; варваризм походить від фр. barbarisme, що зазнало впливу ва́рвар. — СІС 119; Тимч. 186; Шанский ЭСРЯ І 3, 19; Фасмер І 274; Преобр. І 65; Frisk І 219—220.