варка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | в́арка | в́арки |
| Р. | в́арки | ва́рок |
| Д. | ва́рці | в́аркам |
| З. | в́арку | в́арки |
| Ор. | в́аркою | в́арками |
| М. | ва́рці | в́арках |
| Кл. | в́арко* | в́арки* |
ва́р-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вар-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈʋɑrkɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що варіння ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- те ж саме, що вар (у 3 знач.) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від праслов'янської форми *variti, від котрої також виникли д.-рус. варити, укр. варити, рос. варить, білор. варыць, пол. warzyć, sc. vařiti, словац. variť, в.-луж. warić, н.-луж. wariś, болг. варя «варю», мак. вари «варить», сербохорв. ва́рити, словен. variti, ст.-слов. варити, рос.-церк.-слов. варити.
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |