вуйко
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ву́йко | ву́йкои |
| Р. | ву́йкоа | ву́йкоів |
| Д. | ву́йкоові ву́йкоу |
ву́йкоам |
| З. | ву́йкоа | ву́йкоів |
| Ор. | ву́йкоом | ву́йкоами |
| М. | ву́йкоові ву́йкоу |
ву́йкоах |
| Кл. | ву́йкоу | ву́йкои |
ву́й-ко
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вуй-; суфікс: -к-; закінчення: -о
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |