гармонізований
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | гармонізо́ваний | гармонізо́вана | гармонізо́ване | гармонізо́вані |
Р. | гармонізо́ваного | гармонізо́ваної | гармонізо́ваного | гармонізо́ваних |
Д. | гармонізо́ваному | гармонізо́ваній | гармонізо́ваному | гармонізо́ваним |
З. | гармонізо́ваного (іcт.) гармонізо́ваний (неіст.) |
гармонізо́вану | гармонізо́ване | гармонізо́ваних (іст.) гармонізо́вані (неіст.) |
О. | гармонізо́ваним | гармонізо́ваною | гармонізо́ваним | гармонізо́ваними |
М. | гармонізо́ванім гармонізо́ваному |
гармонізо́ваній | гармонізо́ванім гармонізо́ваному |
гармонізо́ваних |
гар-мо-ні-зо́-ва-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|