годувальник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | годува́льник | годува́льники |
Р. | годува́льника | годува́льників |
Д. | годува́льникові годува́льнику |
годува́льникам |
З. | годува́льника | годува́льників |
Ор. | годува́льником | годува́льниками |
М. | годува́льникові, годува́льнику | годува́льниках |
Кл. | годува́льнику | годува́льники |
го-ду-ва́ль-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -годува-; суфікси: -льн-ик.
Вимова[ред.]
- МФА : [ɦɔdʊˈu̯ɑlʲnek] (одн.), [ɦɔdʊˈu̯ɑlʲneke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- особа, на утриманні якої перебувають непрацездатні члени сім’ї. Такими вважаються ті, хто є чи був на повному утриманні Г. або одержують від нього допомогу, яка є для них постійним і основним джерелом існування. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??