дружба

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	дру́жба	дру́жби
Р.	дру́жби	дру́жб
Д.	дру́жбі	дру́жбам
З.	дру́жбу	дру́жби
Ор.	дру́жбою	дру́жбами
М.	дру́жбі	дру́жбах
Кл.	дру́жбо*	дру́жби*

дру́ж-ба

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -друж-; суфікс: -б; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: ['družba]
• вітчизняна транскрипція: [дрýжба], рідк. [дружбá]

Семантичні властивості

Значення

1. ж. Стосунки, відносини, в основі яких лежить взаємна прихильність, довір'я, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів тощо. ◆ Ми все в Латинові уста Внесем,… докажем, Що з Турном дружба єсть пуста. Іван Котляревський ◆ — Нехай наша дружба з великою Руссю буде тісна й нерозривна довіку!. Яків Качура ◆ Морально-політична єдність радянського суспільства, дружба народів СРСР, радянський патріотизм стали рушійними силами в нашій країні. Радянська Україна
2. ч.заст.діал. Товариш молодого, який бере участь у весільному обряді. ◆ То було весілля в жандармів і в одного з них «Эф» [Фідлер] був за дружбу. Михайло Коцюбинський ◆ У суботу рано Марія з дружками, а я з дружбами, з Іваном та ще з одним хлопцем, обійшли і своїх, і вижинівських, запросили на весілля. Ігор Муратов

• Особа, яка тримає вінець над головою молодого чи молодої в час вінчання й перебуває при них під час весільного обряду. ◆ Я бачив її.., а коло неї його, ..гарного мужчину, з чорною.. бородою, що був її дружбою. Ольга Кобилянська

Синоніми

1. побратимство, стосунки, довір'я, товариськість.
2. —

Антоніми

1. ворожість
2. —

Усталені словосполучення, фразеологізми

• друзі не розлий вода

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники: дружка, друг, задруга
• прикметники: дружній, дружніший
• дієслова: дружити, дружнішати
• прислівники: дружніше

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від др. дружьба, далі псл. *družьba, що виникло зі сполуки псл. *družiti із наростком псл. *-ьba.

Переклад

Список перекладів
Російськаru: дружба

Джерела

• Словник УЛІФ: дружба
• Словник УЛІФ: дружба

Російська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	одн.	мн.
Н.	дру́жба	дру́жбы
Р.	дру́жбы	дру́жб
Д.	дру́жбе	дру́жбам
З.	дру́жбу	дру́жбы
О.	дру́жбой дру́жбою	дру́жбами
П.	дру́жбе	дру́жбах

дру́ж-ба

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -друж-; суфікс: -б; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. дружба (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Джерела

• Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1977. Выпуск 4: *čaběniti — *děl'a / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1977. — 235 с.
• Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.