либонь

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

ли-бо́нь
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.

Корінь: -либонь-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. означає деяку непевність, сумнів у вірогідності висловлюваного. ◆ А під лісом, край дороги, либонь, курінь мріє. Т. Шевченко
  2. уживається при логічному висновку, що випливає з певних подій чи ситуацій. ◆ Либонь, і до гробової дошки щастя не дочекаюся ◆ Чорна хмара наступає, либонь, дощик буде.

Синоніми[ред.]

  1. ніби, нібито, начебто
  2. мабуть, здається, певно, напевно

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від д.-рус. либо нѣ (укр. чи ні)

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  1. Б. Грінченко. Словарь української мови.
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 482.
  3. Етимологічний словник української мови в 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін.; Київ, "Наукова думка", 1982.