Українська
[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок
|
однина
|
множина
| обм. ч.
|
Н.
|
мент
|
менти
| менти
|
Р.
|
мента
|
ментів
| ментів
|
Д.
|
менту ментові
|
ментам
| —
|
З.
|
мент
|
менти
| менти
|
Ор.
|
ментом
|
ментами
| —
|
М.
|
менті
|
ментах
| —
|
Кл.
|
менте*
|
менти*
| —
|
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -мент-.
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. міліціонери, поліцейські. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від угор. Mente («плащ»)
Переклад[ред.]
Джерела[ред.]