омелюх
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | омелю́х | омелюхи́ |
Р. | омелюха́ | омелюхі́в |
Д. | омелюхо́ві омелюху́ |
омелюха́м |
З. | омелюха́ | омелюхі́в |
Ор. | омелюхо́м | омелюха́ми |
М. | омелюхо́ві омелюхі́ |
омелюха́х |
Кл. | омелюхе́ | омелюхи́ |
о-ме-лю́х
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -омелюх-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- орн. невеликий лісовий птах ряду Горобцеподібних з яскравим оперенням. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|