правовірна
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | правові́рна | правові́рні |
| Р. | правові́рної | правові́рних |
| Д. | правові́рній | правові́рним |
| З. | правові́рну | правові́рні |
| Ор. | правові́рною | правові́рними |
| М. | правові́рній | правові́рних |
| Кл. | правові́рна* | правові́рні* |
пра-во-ві́р-на
Іменник жіночого роду, відмінювання 1a.
Корінь: -право-; корінь: -вір-; суфікс: -н-; закінчення: -а
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- жін. ім. про мусульманку[1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- згрубілі форми:
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ Орфографічний словник української мови