правописник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | правопи́сник | правопи́сники |
Р. | правопи́сника | правопи́сників |
Д. | правопи́снику правопи́сникові |
правопи́сникам |
З. | правопи́сник | правопи́сники |
Ор. | правопи́сником | правопи́сниками |
М. | на/в правопи́снику | на/в правопи́сниках |
Кл. | правопи́снику* | правопи́сники* |
пра-во-пи́с-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -прав-; інтерфікс: -о-; корінь: -пис-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
- МФА : [prɐu̯ɔˈpɪsnek] (одн.), [prɐu̯ɔˈpɪsneke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- неол. компендіум (програмний, літературний) правил правопису, призначений для застосування. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |