Українська
[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
правосу́ддя
|
—
|
| Р.
|
правосу́ддї
|
—
|
| Д.
|
правосу́ддї
|
—
|
| З.
|
правосу́ддю
|
—
|
| Ор.
|
правосу́ддєю
|
—
|
| М.
|
правосу́ддї
|
—
|
| Кл.
|
правосу́ддє*
|
—
|
пра-во-су́д-дя
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -прав-; інтерфікс: -о-; корінь: -судд-; закінчення: -я.
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- суд, судова діяльність держави; юстиція.
- установи, які здійснюють судову діяльність держави.
- розгляд судових справ; судочинство
- справедливий суд. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- —
- юстиція
- судочинство
- —
Антоніми[ред.]
- —
- —
- —
- —
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
Джерела[ред.]
Переклад[ред.]
| суд, судова діяльність держави; юстиція
|
|
|
| установи, які здійснюють судову діяльність держави
|
|
|
| розгляд судових справ; судочинство
|
|
|
прослухати вимову?, файл