самовладець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | самовла́дець | самовла́дці |
Р. | самовла́дця | самовла́дців |
Д. | самовла́дцю самовла́дцеві |
самовла́дцям |
З. | самовла́дця | самовла́дців |
Ор. | самовла́дцем | самовла́дцями |
М. | самовла́дці самовла́дцеві самовла́дцю |
самовла́дцях |
Кл. | самовла́дцю | самовла́дці |
са-мо-вла́-дець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -сам-; інтерфікс: -о-; корінь: -влад-; суфікс: -ець.
Вимова[ред.]
- МФА : [sɐmɔu̯ˈlɑdet͡sʲ] (одн.), [sɐmɔu̯ˈlɑd͡zʲt͡sʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що автократ. ◆ Аби не гадали, що він самовладець [Ленін], він сказав, що не сміє більше бути днсципліни, накиненої одним чоловіком; що не сміє вже більше бути одвічальности одного чоловіка ; та що не сміє вже бути диктатур… Джерело — commons:Свобода._(Українська_газета_у_США)._1920._№063.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Чергування голосних
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 5*a
- Українські слова з суфіксом -ець
- Українські слова морфемної будови слова R-i-R-s
- Слова з 11 букв/uk
- Чужомовні слова, що мають українські відповідники
- Людина/uk
- Влада/uk