увіряти
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | увіря́ю | увіря́в | увіря́тиму | — |
Ти | увіря́єш | увіря́в увіря́ла | увіря́тимеш | увіря́й |
Він Вона Воно |
увіря́є | увіря́в увіря́ла увіря́ло | увіря́тиме | — |
Ми | увіря́єм(о) | увіря́ли | увіря́тимем(о) | увіря́ймо |
Ви | увіря́єте | увіря́ли | увіря́йте | |
Вони | увіря́ють | увіря́ли | увіря́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | увіря́ющий | |||
Дієприкм. мин. ч. | увіря́вший | |||
Дієприсл. теп. ч. | увіря́я | |||
Дієприсл. мин. ч. | увіря́в, увіря́вши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | увіря́емый | |||
Пас. дієприкм. мин. | — | |||
Безособова форма | увіря́овано |
у-ві-ря́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: у-; корінь: -вір-; суфікс: -я; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА : [ʊu̯ʲiˈrʲɑte] (одн.), [—] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- діал. вірити. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські лексеми
- Українські дієслова
- Недоконаний вид
- Перехідні дієслова
- Дієслова, дієвідміна 1a
- Українські слова з префіксом у-
- Українські слова з суфіксом -я
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s-f
- Діалектні вирази/uk
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 7 букв/uk
- Дієслова переконання/uk
- Ментальні дієслова/uk
- Когнітивні дієслова/uk
- Дієслова епістемічних станів/uk