урухомлювати
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | урухо́млюю | урухо́млював | урухо́млюватиму | — |
Ти | урухо́млюєш | урухо́млював урухо́млювала | урухо́млюватимеш | урухо́млюй |
Він Вона Воно |
урухо́млює | урухо́млював урухо́млювала урухо́млювало | урухо́млюватиме | — |
Ми | урухо́млюєм(о) | урухо́млювали | урухо́млюватимем(о) | урухо́млюймо |
Ви | урухо́млюєте | урухо́млювали | урухо́млюйте | |
Вони | урухо́млюють | урухо́млювали | урухо́млюватимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | — | |||
Дієприкм. мин. ч. | — | |||
Дієприсл. теп. ч. | урухо́млюючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | урухо́млювавши | |||
Безособова форма | урухо́млювано |
урухомлювати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Префікс: у-; корінь: -рухомл-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |