ґилбани
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | — | ґилбани́ |
Р. | — | ґилбані́в |
Д. | — | ґилбана́м |
З. | — | ґилбани́ |
Ор. | — | ґилбана́ми |
М. | — | на/у ґилбана́х |
Кл. | — | ґилбани́ |
Іменник, неістота (тип відмінювання мн. <1b> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.Корінь: -ґилб-; суфікс: -ан-; закінчення: -и
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Нариси з праслов'янської антропонімії / Бібліотека української ономастики; В.П. Шульгач. — : Наука , Київ, 2016. Частина 3. / Рец.: — академік НАНУ Г.П. Півторак, член.-кор. НАНУ В.В. Німчук. — 2016. — 472 с.