ґо
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ґо | — |
Р. | ґо | — |
Д. | ґо | — |
З. | ґо | — |
Ор. | ґо | — |
М. | ґо | — |
Кл. | ґо* | — |
ґо
Іменник, неістота, середній рід, незмінний (тип відмінювання 0 за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Альтернативні форми: го.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- УФ: [ґо]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- настільна гра для двох партнерів, що виникла в Китаї більше двох тисяч років тому [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|