Dienst
Німецька[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відм. | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Ном. | Dienst | Dienste |
| Ген. | Dienstes | Dienste |
| Дат. | Dienst | Diensten |
| Ак. | Dienst | Dienste |
der Dienst
Іменник чоловічого роду, відмінювання = es e en.
Вимова[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- робота, праця, служба (1) як виконання професійних обов'язків ◆ Um 8:00 Uhr sein Dienst antreten
- місце роботи, посада, служба (3) ◆ jemanden aus dem Dienst entlassen
- служба (7) ◆ Technischer Kundendienst; Nachrichtendienst
- послуга, допомога ◆ Kannst Du mir einen Dienst tun?
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
1. Dienst ist Dienst, und Schnaps ist Schnaps — добре діло утіха, коли ділу не поміха
2. außer Dienst (a. D.) — на пенсії, у відставці
- im Dienst vom etw. stehen — чомусь сприяти, допомагати
- den Dienst quittieren — звільнити посаду
4. einen schlechten Dienst erweisen — ведмежа (ведмедяча) послуга
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми: das Dienstchen ◆ Natürlich bietet Google seine ganzen hübschen Dienstchen zum Großteil kostenlos. Джерело — Die Zeit.
- іменники: Außendienst, Lippendienst
- прикметники: dienstlich
- дієслова: dienen
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Джерела[ред.]
Klosa, Annette, Dr.; Kunkel-Razum, Kathrin, Dr.; Scholze-Stubenrecht, Werner, Dr.; Wermke, Matthias, Dr., (Vors.). Duden Deutsches Universalwörterbuch (4. Auflage). Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich: Dudenverlag 2001. ISBN 3-411-05504-9