Додаток:Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право

РОЗДІЛ І. К Р И М І Н А Л Ь Н Е П Р А В О

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Тема 1. Поняття і система кримінального права

Багатозначність поняття «кримінальне право»: самостійна галузь публічного права, галузь правничої науки та юридична навчальна дисципліна. Кримінальне право як галузь права. Ознаки кримінального права. Соціальна обумовленість кримінального права. Кримінальне право як засіб охорони соціальних цінностей і правопорядку в суспільстві. Регулятивна функція кримінального права. Кримінальне право в системі права України. Джерела кримінального права. Правові принципи як джерело кримінального права. Кримінально-правові відносини у суспільстві як предмет кримінального права та їх види: ті, що виникають з факту вчинення злочину, або іншого суспільно небезпечного діяння; ті, що виникають з факту вчинення суспільно корисного діяння. Вплив неоднозначності предмета кримінального права на метод кримінально-правового регулювання. Примус та заохочення як методи кримінального права, їх види та законодавча регламентація.

Кримінальне право і суміжні галузі права (адміністративне, кримінально-процесуальне, кримінально-виконавче). Система кримінального права. Загальна і Особлива частини кримінального права. Кримінально-правові інститути. Норми кримінального права. Види кримінально-правових норм. Структура кримінально-правової норми. Гіпотеза кримінально-правової норми та особливості її законодавчого закріплення. Диспозиція кримінально-правової норми та особливості її формулювання в законі. Види диспозицій кримінально-правових норм. Санкція в структурі кримінально-правової норми. Види кримінально-правових санкцій. Наука кримінального права як галузь правничої науки. Наступність як умова розвитку кримінально-правової науки. Вплив науки на законодавчу і правозастосовчу діяльність, на формування правової свідомості населення. Роль правозастосовчої практики в розвитку науки кримінального права. Кримінально-правові закономірності як предмет науки кримінального права. Завдання науки кримінального права. Методи науки кримінального права. Кримінально-правова наука в системі правових наук. Співвідношення науки кримінального права з кримінологією як фундаментальною соціопсихологічною наукою про злочинність. Навчальна дисципліна кримінального права. Система курсу кримінального права. Загальна та Особлива частини курсу.

Тема 2. Закон про кримінальну відповідальність

Співвідношення понять «кримінальне право» та «кримінальне законодавство». Правотворчість і законотворчість у сфері кримінально-правового забезпечення протидії злочинності. Законодавче визначення завдань Кримінального кодексу України (далі – КК України). Проблема періодизації історії розвитку кримінального законодавства України. Закон про кримінальну відповідальність, кримінальне законодавство, Кримінальний кодекс, кримінальний закон як поняття, які відображають єдину сутність – національне протикримінальне законодавство України. Проблеми зближення національного кримінального законодавства з законодавством інших держав Європи. Імплементація норм міжнародного законодавства до КК України. Підстави та принципи (фактори, умови, чинники) криміналізації й декриміналізації суспільно небезпечних діянь. Правові наслідки засудження особи за межами України. Екстрадиція та її види. Кримінальний кодекс як результат систематизації кримінального законодавства. Завдання КК України. Структура КК України. Загальна і Особлива частини, розділи, статті, додатки. Структура статей КК України. Відображення у розділах КК України кримінально-правових інститутів, а у статтях Кодексу – кримінально-правових норм. Тлумачення кримінального закону та його види: за суб’єктом – аутентичне, судове, доктринальне; за засобами – граматичне, логіко-систематичне, історичне; за обсягом – буквальне, обмежувальне, розширювальне. Постанови й інші акти Верховного Суду України та їх роль у тлумаченні кримінального закону. Прецедент і аналогія, їх значення для кримінального законодавства України.

Тема 3. Чинність кримінального закону у часі і просторі

Чинність кримінального закону у часі. Набуття чинності кримінальним законом. Обов’язкове опублікування кримінального закону як необхідна умова його застосування. Поняття часу вчинення злочину. Припинення чинності кримінального закону. Обставини, внаслідок яких закон втрачає силу. Зупинення чинності кримінального закону. Зворотна дія кримінального закону у часі. Поняття більш м’якого (більш суворого) кримінального закону. Межі зворотної дії кримінального закону. Принципи чинності кримінального закону у просторі: територіальний, громадянства і універсальний. Зміст територіального принципу чинності кримінального закону. Визначення території України. Поняття місця вчинення злочину. Вилучення з-під юрисдикції українських судів осіб, які вчинили злочин на території України, але користуються дипломатичним імунітетом. Зміст принципу громадянства. Вирішення питання про відповідальність громадян України, які вчинили злочин за кордоном, у чинному КК України. Зміст універсального принципу дії кримінального закону. Особливості відповідальності іноземних громадян і осіб без громадянства. Видача злочинців та їх передача іноземним державам. Правові наслідки засудження особи за межами України. Тема 4. Злочин та його види Соціальна природа злочину. Злочин і злочинна діяльність. Детермінація злочину і злочинної діяльності (їх причини та умови). Злочин і злочинність, їх співвідношення. Залежність формулювання поняття злочину від соціально-економічних відносин у суспільстві. Історично мінливий характер поняття злочину. Криміналізація і декриміналізація суспільно небезпечних діянь. Фактори, що впливають на криміналізацію та декриміналізацію. Визначення поняття злочину: 1) формальне; 2) матеріальне; 3) формально-матеріальне; їх сутність. Поняття злочину в чинному КК України. Ознаки злочину та їх закріплення у КК України. Суспільна небезпечність як матеріальна ознака злочину. Кримінальна протизаконність як формальна ознака злочину. Неприпустимість застосування за аналогією статей Особливої частини КК України. Винність як ознака злочину. Зміст та значення винності. Кримінально-правова караність як ознака злочину і її співвідношення з фактичним призначенням покарання. Органічна єдність ознак злочину. Малозначна дія (бездіяльність), що формально містить ознаки злочину (ч. 2 ст. 11 КК України). Об’єктивні та суб’єктивні властивості малозначної дії (бездіяльності), необхідність їх встановлення. Відмінність малозначної дії (бездіяльності) від злочину невеликої тяжкості. Місце злочину в системі правопорушень. Критерії відмежування злочину від інших правопорушень. Класифікація злочинів залежно від їх тяжкості та її значення. Злочини невеликої тяжкості. Злочини середньої тяжкості. Тяжкі злочини. Особливо тяжкі злочини. Тема 5. Кримінальна відповідальність Кримінальна відповідальність як вид юридичної відповідальності. Питання визначення поняття та меж кримінальної відповідальності. Кримінальна відповідальність і кримінально-правові відносини. Співвідношення понять кримінальна відповідальність і кримінальне покарання. Форми реалізації кримінальної відповідальності: кримінальне покарання; звільнення від кримінального покарання; звільнення від відбування кримінального покарання. Підстава кримінальної відповідальності. Філософське обґрунтування відповідальності особи, яка вчинила злочин. Фактична та юридична складові кримінальної відповідальності, їх об’єднання у законодавчому визначенні підстави кримінальної відповідальності (ч. 1 ст. 2 КК України).

Тема 6. Склад злочину Поняття складу злочину. Вичерпний перелік складів злочинів у чинному законодавстві. Співвідношення понять злочину і складу злочину. Елементи складу злочину, їх зміст та органічна єдність. Об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона як елементи складу злочину. Обов’язкові та факультативні ознаки складу злочину, значення такого поділу ознак складу злочину: 1) як конститутивних ознак; 2) як кваліфікуючих ознак; 3) як обставин, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність при призначенні покарання. Види складів злочину залежно від їх тяжкості: прості, кваліфіковані, особливо кваліфіковані, привілейовані. Значення складу злочину , його функції. Склад злочину і кваліфікація злочину. Поняття кваліфікації злочину і її значення.

Тема 7. Об’єкт та предмет злочину Поняття об’єкта злочину. Значення об’єкта злочину в структурі елементів його складу для характеристики суспільної небезпеки злочину і його кваліфікації. Об’єкт злочину і об’єкт кримінально-правової охорони. Питання про поняття об’єкта в науці кримінального права. Класифікація об’єктів злочину. Загальний об’єкт злочину. Родовий та видовий об’єкти злочину. Безпосередній об’єкт злочину. Їх значення. Основний і додатковий (обов’язковий чи факультативний) безпосередні об’єкти. Поняття предмета злочину та його місце в структурі складу злочину. Відображення предмета злочину в диспозиціях статей Особливої частини КК України.

Тема 8. Об’єктивна сторона злочину Поняття об’єктивної сторони злочину. Ознаки складу злочину, які характеризують об’єктивну сторону: обов’язкові та факультативні. Значення об’єктивної сторони для оцінки суспільної небезпеки, кваліфікації злочину, а також відокремлення одного складу злочину від другого. Суспільно небезпечна дія чи бездіяльність (діяння) як зовнішні акти поведінки людей, що мають місце в реальній дійсності. Поняття та ознаки дії в кримінальному праві. Прояв активності як фізична ознака дії. Воля як психологічна ознака дії. Суспільна небезпечність як соціальна ознака дії. Протизаконність як юридична ознака дії. Поняття та ознаки бездіяльності. Обов’язок діяти певним чином та наявність можливості виконати цей обов’язок як об’єктивна та суб’єктивна умови кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність. Проблема злочинної діяльності в кримінальному праві. Співвідношення дії (бездіяльності) та злочинної діяльності. Значення нездоланної сили, фізичного і психічного примусів для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільно небезпечні дії чи бездіяльність. Суспільно небезпечні наслідки як факультативна ознака об’єктивної сторони складу злочину. Поняття суспільно небезпечних наслідків, їх види та значення в кримінальному праві. Злочини з матеріальними та формальними складами, значення такого поділу. Усічений склад як різновид формального. Причинний зв’язок між дією чи бездіяльністю і суспільно небезпечним наслідком в науці кримінального права. Об’єктивний характер причинного зв’язку. Вимоги, що пред’являються до співвідношення дії (бездіяльності) та певної шкоди, для встановлення між ними причинного зв’язку і визнання цієї шкоди наслідком діяння. Спірні питання поділу причинного зв’язку на необхідний і випадковий, безпосередній і опосередкований та ін. Встановлення причинного зв’язку за наявності так званих особливих умов з боку потерпілого. Проблема наявності причинного зв’язку при злочинній бездіяльності. Спосіб, засоби, знаряддя, обстановка, місце, час вчинення злочину як факультативні ознаки, що характеризують об’єктивну сторону злочину, їх значення. Спосіб, засоби, обстановка, місце, час вчинення злочину як ознаки конкретного складу злочину; як кваліфікуючі ознаки; як обставини, що пом’якшують або обтяжують покарання.

Тема 9. Суб’єкт злочину Поняття суб’єкта злочину в кримінальному праві. Обов’язкові та факультативні ознаки суб’єкта злочину. Загальний і спеціальний суб’єкти злочину. Поняття загального суб’єкта злочину. Обов’язкові ознаки суб’єкта злочину. Фізична особа як суб’єкт злочину. Проблема визнання юридичної особи суб’єктом злочину. Осудність як ознака суб’єкта злочину. Види осудності: повна та обмежена. Проблема обмеженої осудності та її вирішення в теорії кримінального права і кримінальному законі. Неосудність особи як обставина, що виключає настання кримінальної відповідальності за суспільно небезпечну дію чи бездіяльність. Критерії неосудності. Ознаки медичного критерію: хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки. Значення медичного критерію для встановлення неосудності. Ознаки психологічного критерію неосудності. Характеристика інтелектуальної та вольової ознак психологічного критерію та їх співвідношення. Значення психологічного критерію неосудності. Юридичний критерій неосудності як необхідна умова визнання особи неосудною. Співвідношення медичного, психологічного та юридичного критеріїв неосудності. Формула неосудності за чинним КК України. Порядок встановлення критеріїв неосудності та визнання особи неосудною. Наслідки визнання особи неосудною. Вік настання кримінальної відповідальності. Загальний та знижений вік кримінальної відповідальності. Особливості визначення віку кримінальної відповідальності за відсутності офіційних даних, що його підтверджують. Критерії встановлення в законі зниженого віку кримінальної відповідальності. Злочини, щодо вчинення яких у кримінальному законі встановлено знижений вік відповідальності. Проблема підвищеного віку настання кримінальної відповідальності. Проблема факультативних ознак загального суб’єкта злочину. Види загальних суб’єктів злочину. Загальний суб’єкт злочину без додаткових ознак. Загальний суб’єкт злочину з додатковими ознаками. Спеціальний суб’єкт злочину. Вплив характеру кримінально-правової заборони на вид суб’єкта злочину. Спеціальна кримінально-правова заборона як необхідна умова настання відповідальності спеціального суб’єкта. Відмінність спеціального суб’єкта злочину від загального суб’єкта з додатковими ознаками. Види спеціальних суб’єктів. Відповідальність за злочини, вчинені у стані алкогольного сп’яніння або під впливом одурманюючих засобів, та їх обґрунтування. Суб’єкт злочину та особа, яка вчинила злочинне діяння. Особа злочинця. Співвідношення особи злочинця та особи, яка вчинила злочинне діяння.

Тема 10. Суб’єктивна сторона злочину Поняття суб’єктивної сторони злочину та її значення. Ознаки суб’єктивної сторони: обов’язкові та факультативні. Поняття вини та її значення. Неприпустимість об’єктивного ставлення за кримінальним правом України. Форми вини у кримінальному праві, їх значення для кваліфікації злочину і призначення покарання. Усвідомлюване і неусвідомлюване в поведінці суб’єкта злочину. Умисел та його види. Поняття прямого і непрямого умислів, їх інтелектуальні та вольові моменти (ознаки). Відмінність непрямого умислу від прямого за інтелектуальним та вольовим моментами. Умисел у злочинах з формальним складом. Спеціальні види умислу, їх характеристика і значення. Мотив і мета як факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину. Значення мотиву і мети 1) як конститутивних ознак складу злочину; 2) як кваліфікуючих ознак; 3) як обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання. Необережність та її види. Значення профілактики необережних злочинів. Злочинна самовпевненість, її інтелектуальний і вольовий моменти (ознаки). Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу. Злочинна недбалість, її об’єктивний і суб’єктивний критерії та їх значення. Випадок (казус) як невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків, його відмінність від злочинної недбалості. Складна вина, її види і значення для кваліфікації злочину. Подвійна вина. Змішана вина. Поняття та види помилок у кримінальному праві. Юридична помилка, її види і вплив на кримінальну відповідальність. Фактична помилка, її види і вплив на вирішення питання про кримінальну відповідальність. Помилка щодо особи. Випадки, схожі на помилки; відхилення дії чи удару.

Тема 11. Стадії вчинення злочину

Поняття і види стадій вчинення злочину за чинним законодавством. Готування до злочину, його поняття, об’єктивні і суб’єктивні ознаки. Види підготовчих дій. Відмежування готування до злочину від виявлення умислу. Відповідальність за готування до злочину за КК України.

Замах на злочин, його поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Види замаху на злочин: закінчений та незакінчений; замах на непридатний об’єкт та замах непридатними засобами. Значення такого поділу. Відмежування замаху від готування до злочину. Проблема законодавчого визначення замаху.

Поняття закінченого злочину. Момент закінчення злочинів з матеріальним, формальним та усіченим складами.

Підстави кримінальної відповідальності за готування та замах на злочин. Кваліфікація готування та замаху на злочин. Особливості призначення покарання за незакінчений злочин. Обставини, що враховуються при призначенні покарання за готування та замах на злочин.

Добровільна відмова від доведення злочину до кінця, її поняття та ознаки. Стадії вчинення злочину, на яких можлива добровільна відмова. Питання про добровільну відмову на стадії закінченого замаху на злочин. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця як підстава виключення кримінальної відповідальності. Наслідки добровільної відмови від доведення злочину до кінця та їх значення. Відмінність добровільної відмови від дійового каяття.

Тема 12. Співучасть у злочині

Поняття і значення співучасті у злочині, її об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Спільна участь суб’єктів злочину у його виконанні. Зміст цієї ознаки. Суб’єктивні ознаки співучасті. Спільність умислу співучасників. Особливості інтелектуального моменту умислу співучасників. Питання про можливість одностороннього суб’єктивного зв’язку між співучасниками. Вольовий момент умислу співучасників. Питання про можливість співучасті в злочинах, вчинених з необережності. Відмінність співучасті від «необережного спів заподіяння». Значення мотиву та мети при вчиненні злочину в співучасті. Види співучасників та їх визначення в КК України. Виконавець та співвиконавець злочину. Проблема законодавчого визначення організатора злочину. Підбурювач до злочину. Способи підбурювання. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки підбурювання. Пособник злочину. Види пособництва. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки пособництва. Відмінність між пособником та підмовником, пособником та виконавцем при так званому технічному розподілі ролей між співвиконавцями. Відмінність між підбурювачем і організатором. Форми співучасті. Підстави та межі відповідальності співучасників. Залежність відповідальності співучасників від дій виконавця. Відповідальність та кваліфікація дій співучасників при різних формах співучасті. Призначення покарання співучасникам.

Спеціальні питання відповідальності співучасників. Посередня винність (виконання). Співучасть у злочині із спеціальним суб’єктом. Провокація злочину. Ексцес виконавця. Види ексцесу виконавця: кількісний та якісний. Кваліфікація дій співучасників при ексцесі. Невдале підбурювання та пособництво. Добровільна відмова співучасників. Добровільна відмова виконавця. Відповідальність інших співучасників при добровільній відмові виконавця. Особливості добровільної відмови підбурювача та пособника. Причетність до злочину. Види причетності.

Тема 13. Множинність злочинів

Поняття множинності злочинів. Соціальна та юридична характеристики множинності злочинів та її значення. Одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів: прості та складні одиничні злочини (триваючі, продовжувані та складені злочини). Види множинності злочинів. Сукупність злочинів та її ознаки. Види сукупності злочинів: ідеальна та реальна. Відмежування ідеальної сукупності від одиничного злочину. Відмежування сукупності злочинів від конкуренції норм. Кваліфікація злочинів при ідеальній та реальній сукупностях. Значення сукупності злочинів для кваліфікації злочину та призначення покарання. Повторність злочинів та її ознаки. Види повторності: повторність злочинів, не пов’язана із засудженням (фактична повторність) та повторність злочинів, пов’язана із засудженням (рецидив). Види фактичної повторності: повторність тотожних, однорідних та різнорідних злочинів. Повторність і реальна сукупність злочинів. Значення повторності для кваліфікації злочину та призначення покарання. Рецидив злочину. Його ознаки. Види рецидиву: загальний та спеціальний, простий та складний (багаторазовий); пенітенціарний. Значення рецидиву для кваліфікації злочину і для призначення покарання.

Тема 14. Обставини, що виключають злочинність діяння

Поняття та види обставин, що викликають злочинність діяння. Поняття необхідної оборони. Право на необхідну оборону як природне, невідчужуване, абсолютне право людини, що гарантується Конституцією України. Незалежність права на необхідну оборону від наявності у особи можливості звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Підстава необхідної оборони. Ознаки, що характеризують правомірність необхідної оборони, що стосуються мети оборони, її спрямованості, характеру дій того, хто захищається, своєчасності оборони, співрозмірності оборони, небезпечності посягання і обстановки захисту. Перевищення меж (ексцес) необхідної оборони. Оборона особи, яка через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту; оборона від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також від протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення. Поняття і ознаки уявної оборони. Варіанти відповідальності за шкоду, заподіяну при уявній обороні. Затримання особи, яка вчинила злочин, як обставина, що включає злочинність діяння. Поняття правомірного затримання злочинця потерпілим або іншими особами. Підстава затримання злочинця. Ознаки, які характеризують правомірність затримання злочинця і стосуються: мети затримання; особи, яка підлягає затриманню; характеру дій при затриманні; необхідності заподіяння шкоди; співрозмірності шкоди, заподіяної злочинцю при його затриманні, а також небезпечності посягання, або обставин затримання. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця: поняття, ознаки та види. Відповідальність за перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Поняття крайньої необхідності. Підстава крайньої необхідності. Ознаки діяння, вчиненого у стані крайньої необхідності: мета крайньої необхідності; об’єкт заподіяння шкоди; характер дій; своєчасність заподіяння шкоди; межі заподіяння шкоди. Перевищення меж (ексцес) крайньої необхідності. Відповідальність за ексцес крайньої необхідності. Умови, за яких особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності.Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони. Фізичний і психічний примуси. Непереборний фізичний примус як обставина, що виключає злочинність діяння. Кримінальна відповідальність особи за заподіяння шкоди у випадку переборного фізичного або психічного примусів. Виконання законного наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння. Критерії визнання наказу або розпорядження законними. Кримінально-правові наслідки невиконання чи виконання явно злочинного наказу або розпорядження. Відповідальність у випадку, якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати злочинного характеру наказу чи розпорядження. Виправданий ризик як обставина, що виключає злочинність діяння. Підстави та ознаки виправданого ризику. Умови невизнання ризику виправданим. Відповідальність за ексцес ризикованого діяння. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації як обставина, що виключає злочинність діяння. Підстава і ознаки правомірності заподіяння шкоди. Відповідальність за перевищення меж заподіяння шкоди.

Тема 15. Звільнення від кримінальної відповідальності Поняття звільнення від кримінальної відповідальності. Підстава, умови та порядок такого звільнення. Види звільнення від кримінальної відповідальності: обов’язкове і необов’язкове (факультативне); безумовне і умовне; залежно від правової підстави. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. Поняття, умови, правові наслідки. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим. Умови такого звільнення та його правові наслідки. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки. Умови та строки передачі на поруки. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки. Умови звільнення. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, розміри цих строків, початковий момент перебігу давності і кінцевий момент обчислення строків давності. Зупинення перебігу давності. Момент відновлення перебігу давності у випадку його зупинення. Умови звільнення від кримінальної відповідальності за наявність зупинення її перебігу. Умови і наслідки переривання перебігу давності. Застосування давності до особи, яка вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначене довічне позбавлення волі, а також до особи, яка вчинила злочин проти миру та безпеки людства.

Тема 16. Покарання та його види Поняття покарання за Кримінальним кодексом України. Значення та ознаки покарання. Мета покарання. Питання про мету покарання в науці кримінального права. Поняття, ознаки та значення системи покарань. Види покарань, які містить у собі система покарань, встановлена КК України. Поняття і значення класифікації покарань. Класифікація покарань за порядком призначення покарань: основні покарання; додаткові покарання; покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові. Основні покарання’‘. Громадські роботи. Поняття та зміст громадських робіт. Строки й порядок їх застосування. Особи, до яких цей вид покарання не може бути застосовано. Виправні роботи. Поняття та зміст виправних робіт. Строки й порядок їх застосування. Розмір відрахувань із суми заробітку засудженого в дохід держави. Особи, до яких цей вид покарання не може бути застосовано. Порядок заміни виправних робіт особам, які стали непрацездатними після винесення вироку. Службові обмеження для військовослужбовців. Умови та строки їх застосування. Грошове стягнення як компонент даного виду покарання та його розміри. Вплив службового обмеження на підвищення у посаді, військовому званні та на строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання. Арешт. Поняття та зміст арешту. Строки й порядок його застосування. Особи, до яких арешт як вид кримінального покарання не може бути застосовано. Обмеження волі. Поняття, зміст і умови застосування обмеження волі. Строки й порядок застосування. Особи, до яких цей вид покарання не може бути застосовано. Тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців. Підстава, порядок та строки призначення цього виду покарання. Особи, до яких цей вид покарання не може бути застосовано. Позбавлення волі на певний строк. Поняття, зміст, мета та порядок застосування цього виду покарання. Строки позбавлення волі. Довічне позбавлення волі. Поняття, підстави та умови застосування цього виду покарання. Особи, до яких цей вид покарання не може бути застосовано. Додаткові покарання. Позбавлення військового спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Підстави та порядок призначення цього додаткового покарання. Відсутність у КК України права суду позбавляти засудженого наукових ступенів і звань, а також почесних звань. Конфіскація майна. Поняття та сутність конфіскації майна. Майно, що не підлягає конфіскації. Відмінність конфіскації майна як виду покарання від спеціальної конфіскації. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові. Штраф. Поняття штрафу. Розмір штрафу. Особливості призначення штрафу як додаткового виду покарання. Підстави і порядок заміни штрафу іншими видами покарань. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Поняття та строки призначення цього виду покарання як основного і як додаткового. Обчислення строку цього виду покарання, призначеного як додаткове покарання. Класифікація покарань за суб’єктом, до якого застосовується покарання: загальні та спеціальні. Класифікація покарань за можливістю визначення строку покарання: строкові та безстрокові. Наслідки ухилення від покарання, призначеного вироком суду.

Тема 17. Призначення покарання Принципи призначення покарання: законність покарання; визначеність покарання у судовому вироку; обґрунтованість і обов’язковість його мотивування у вироку; гуманність покарання; індивідуалізація покарання. Загальні засади призначення покарання. Критерії загальних засад призначення покарання: 1) призначення його у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; 2) призначення покарання відповідно до положень Загальної частини КК України; 3) призначення покарання із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання; 4) врахування необхідності і достатності покарання для виправлення особи та попередження нових злочинів. Загальна характеристика та значення обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання, їх види та характеристика. Межі врахування судом при призначенні покарання обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання. Призначення покарання за незакінчений злочин. Урахування ступеня тяжкості вчиненого діяння, ступеня здійснення злочинного наміру та причин, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця. Призначення покарання за злочин, вчинений у співучасті. Урахування характеру та ступеня участі кожного співучасника у вчиненні злочину. Призначення більш м’якого покарання, аніж те, що передбачене законом. Підстави та порядок призначення судом більш м’якого покарання, аніж те, що передбачене законом. Призначення покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин. Перехід до іншого, більш м’якого виду основного покарання. Особливості застосування норм про призначення більш м’якого покарання. Призначення покарання за сукупністю злочинів. Правила призначення покарання за сукупністю злочинів. Призначення покарання за окремі злочини, які входять до сукупності злочинів. Призначення остаточного (загального) покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Визначення остаточного покарання за сукупністю злочинів шляхом повного чи часткового складання покарань. Правила складання покарань за сукупністю злочинів. Межі призначення покарання за сукупністю злочинів. Особливості призначення остаточного покарання у випадках, якщо один із злочинів є умисним тяжким або таким, за який може бути призначене довічне позбавлення волі. Порядок призначення додаткових покарань за сукупністю злочинів. Особливості призначення основних та додаткових покарань різного виду за сукупністю злочинів. Особливості призначення покарання за сукупністю злочинів за ч. 4 ст. 70 КК України. Призначення покарання за сукупністю вироків. Правила призначення покарання за сукупністю вироків. Межі застосування повного чи часткового складання покарань за сукупністю вироків. Правила складання покарань за сукупністю вироків. Порядок призначення за сукупністю вироків додаткових покарань. Можливість використання поглинення покарань за сукупністю вироків. Особливості (порядок) призначення основних та додаткових покарань різного виду за сукупністю вироків. Порядок призначення покарань при одночасному збігу сукупності злочинів та сукупності вироків. Відмінність правил призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення. Обчислення строків покарання.

Тема 18. Звільнення від покарання та його відбування

Поняття звільнення від покарання, його підстави, умови та види. Відмінність між звільненням від покарання і звільненням від кримінальної відповідальності. Звільнення від покарання у разі прийняття нового закону.

Звільнення від покарання у зв’язку із втратою суспільної небезпечності особою. Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Підстави та умови його застосування. Іспитовий строк, його тривалість та значення. Обов’язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням. Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням. Контроль за поведінкою засуджених, звільнених від відбування покарання з випробуванням. Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням. Підстави скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та його наслідки. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років. Підстави, умови та особливості його застосування. Правові наслідки та умови скасування цього виду звільнення.

Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Розміри цих строків давності та їх обчислення. Зупинення перебігу давності. Відновлення перебігу давності у випадку його зупинення. Переривання давності. Обчислення давності при її перериванні. Питання про застосування давності до осіб, які засуджені до довічного позбавлення волі. Давність виконання обвинувального вироку стосовно осіб, яким призначено додаткове покарання. Незастосування давності виконання обвинувального вироку. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, його поняття та значення. Підстави та умови умовно-дострокового звільнення від покарання. Види покарань, при відбуванні яких можливе умовно-дострокове звільнення. Правові наслідки умовно-дострокового звільнення. Дострокове звільнення від додаткового покарання. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким видом покарання. Поняття і значення, умови, підстави та порядок такої заміни. Правові наслідки заміни невідбутої частини покарання більш м’яким. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Підстави, умови та особливості його застосування. Правові наслідки та умови скасування цього виду звільнення. Звільнення від покарання за хворобою, його види та підстави. Наслідки одужання осіб, звільнених від покарання або його відбування за хворобою. Зарахування часу застосування примусових заходів медичного характеру до строку покарання.

Звільнення від покарання на підставі Закону України про амністію або акта про помилування.

Тема 19. Судимість, її погашення та зняття

Поняття та значення судимості. Правові наслідки судимості. Особи, які визнаються такими, що не мають судимості. Види припинення судимості.

Погашення судимості. Строки погашення судимості. Обчислення строків погашення судимості та наслідки вчинення нового злочину протягом цих строків. Зняття судимості та умови його застосування. Правова природа зняття судимості. Відмінність зняття судимості від її погашення. Види зняття судимості.

Тема 20. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування

Поняття та мета примусових заходів медичного характеру. Підстави їх застосування. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру. Види примусових заходів медичного характеру та критерії їх призначення. Продовження, зміна та припинення застосування примусових заходів медичного характеру. Зарахування часу застосування примусових заходів медичного характеру до строку покарання.

Примусове лікування. Мета та підстави його застосування. Особи, до яких застосовується примусове лікування. Відмінність примусового лікування від примусових заходів медичного характеру.

Тема 21. Особливості кримінальної відповідальності

та покарання неповнолітніх Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх як вияв гуманізму кримінального законодавства України. Звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру. Підстави такого звільнення. Види примусових заходів виховного характеру та особливості їх призначення. Наслідки ухилення неповнолітнього від застосування до нього примусових заходів виховного характеру. Види покарань, які застосовуються до неповнолітніх, особливості їх застосування. Особливості призначення покарання неповнолітнім. Призначення позбавлення волі неповнолітнім за сукупністю злочинів або вироків. Особливості застосування до неповнолітніх звільнення від відбування покарання з випробуванням. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності. Особливості умовно-дострокового звільнення від покарання осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років. Особливості погашення та зняття судимості стосовно осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років.

Тема 22. Основні питання Загальної частини кримінального права зарубіжних країн

Основні інститути Загальної частини кримінального права зарубіжних країн. Загальна характеристика кримінального законодавства Росії та інших країн СНД. Кримінальне законодавство зарубіжних країн – Англії, США, Франції, Німеччини, Японії. Англо-американська і континентальна системи кримінального права. Реформи кримінального законодавства, які проводяться протягом останніх десятиріч у деяких зарубіжних розвинутих країнах. Зарубіжна наука кримінального права, її виникнення та основні етапи розвитку. Глосатори (італійська школа), середньовічні доктрини кримінального права (Німеччина, Франція, Голландія). Класична школа кримінального права: її виникнення, сутність, етапи розвитку. Вплив творів Ш.-Л. Монтеск’є та Ч. Беккаріа на становлення класичної школи. Французький, німецький та російський напрями класичної школи кримінального права (А. Фейєрбах, К. Грольман, М.С. Таганцев, М.Д. Сергієвський, О.Ф. Кистяківський). Значення класичної школи кримінального права, її вплив на кримінальне законодавство та на правозастосування.

Виникнення антропологічної школи кримінального права та її подальша еволюція. Основні погляди антропологів (Ч. Ломброзо, Е. Фері, Р. Гарофало) та їх вплив на науку кримінального права. Виникнення соціологічної школи кримінального права та її подальша еволюція. Поширення поглядів цієї школи у Європі, Росії, Латинській Америці. Основі погляди соціологів (Ф. Ліст, Ван Гамель, А. Прінс, Г. Тард, І.Я. Фойницький, М.П. Чубинський та ін.). вплив соціологічної школи на кримінальне законодавство кінця ХІХ та ХХ століть. Розвиток науки кримінального права у другій половині ХХ ст. Новий соціальний захист. Фінальна школа кримінального права. Нормативізм. Неоантропологізм. Оцінка цих напрямів. Їх вплив на кодифікацію кримінального законодавства другої половини ХХ ст. та на сучасні законотворчі процеси. Сучасні погляди на природу злочинного (А.Ф. Зелінський, Е.А. Поздняков та ін).

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Тема 23. Поняття, система і значення Особливої частини кримінального права

Поняття та значення Особливої частини кримінального права, її зв’язок з Загальною частиною. Особлива частина кримінального права України як складова галузі права, науки кримінального права та навчальна дисципліна. Конституція України як нормативна база удосконалення кримінального законодавства. Імплементація норм міжнародного права до Особливої частини КК України. Система Особливої частини кримінального права України, принципи та правила її побудови. Прийоми законодавчої техніки в побудові системи Особливої частини кримінального права України. Основні напрями вдосконалення системи Особливої частини. Особлива частина кримінального права України як складова науки кримінального права. Провідні українські вчені в галузі Особливої частини кримінального права. Магістральні напрями наукових досліджень. Завдання науки у вдосконаленні норм Особливої частини кримінального права України та поліпшення практики їх застосування. Особлива частина кримінального права України як навчальна дисципліна, її предмет та методи дослідження. Проблеми класифікації складів злочинів у межах розділів Особливої частини КК України. Роль роз’яснень Пленуму Верховного Суду України у розкритті змісту норм Особливої частини кримінального права. Значення вивчення та узагальнення судової практики для правильного застосування норм Особливої частини КК України. Тема 24. Наукові основи кваліфікації злочинів Поняття кваліфікації злочинів. Елементи та ознаки складу злочину, їх значення для кваліфікації злочинів. Склад злочину – правова модель і юридична основа кваліфікації злочинів. Формула кваліфікації злочинів. Значення об’єкта злочину для кваліфікації. Ознаки об’єктивної сторони складу злочину, які є обов’язковими для кваліфікації злочинів з матеріальним, формальним та усіченим складами. Вплив факультативних ознак об’єктивної сторони «загального складу» на кваліфікацію конкретного злочину. Кваліфікація складених, триваючих і продовжуваних злочинів. Кваліфікація злочинів за суб’єктивними ознаками. Вплив юридичної і фактичної помилок на кваліфікацію. Кваліфікація за суб’єктом злочину. Значення ознак спеціального суб’єкта для кваліфікації. Кваліфікація за наявності кваліфікуючих ознак. Конкуренція норм Особливої частини кримінального законодавства, її відмінність від ідеальної сукупності. Конкуренція загальної і спеціальної норм. Конкуренція між спеціальними нормами. Особливості кваліфікації незакінчених злочинів і злочинів, вчинених у співучасті. Кваліфікація дій за наявності множинності злочинів. Відмінність конкуренції норм від їх колізії. Значення правильної кваліфікації злочинів для здійснення правосуддя, забезпечення принципів справедливості та гуманізму.

Тема 25. Злочини проти основ національної безпеки України Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти основ національної безпеки України. Відмінність цих злочинів від суміжних, зокрема злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації. Злочини проти внутрішньої безпеки України. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади. Особливості конструкції цього складу злочину. Поняття конституційного ладу. Поняття публічності закликів. Момент закінчення. Кваліфікуючі ознаки. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Поняття території та державного кордону України. Характеристика дій, спрямованих на зміну меж території або державного кордону України, публічних закликів до цього, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій. Момент закінчення злочину. Зміст мети при вчиненні цих дій. Кваліфікуючі ознаки. Посягання на життя державного чи громадського діяча. Основний і додатковий безпосередні об’єкти цього злочину. Потерпілий від цього злочину. Форми посягання. Момент закінчення злочину. Мотиви посягання. Суб’єкт злочину. Диверсія. Основний і додатковий об’єкти. Види диверсійних дій. Особливості конструкції складу диверсії. Зміст мети як ознаки суб’єктивної сторони диверсії. Відмежування диверсії від суміжних злочинів (умисного знищення чужого майна та інших). Злочини проти зовнішньої безпеки України. Державна зрада. Поняття державної зради. Форми державної зради. Суб’єктивна сторона злочину. Суб’єкт державної зради. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду. Шпигунство. Об’єкт і предмет. Поняття шпигунства. Поняття державної таємниці. Форми дій. Поняття збирання та передачі інформації. Момент закінчення злочину. Суб’єкт шпигунства. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за шпигунство. Відмінність цього злочину від державної зради у формі шпигунства.

Тема 26. Злочини проти життя та здоров’я особи Поняття, характеристика та види злочинів проти особи. Злочини проти життя. Життя як об’єкт кримінально-правової охорони. Конституція України про охорону життя та здоров’я особи. Поняття та ознаки вбивства. Зміст ознаки «протиправності» заподіяння смерті. Момент початку та припинення життя. Умисне вбивство. Поняття та види. Умисне вбивство без обтяжуючих та пом’якшуючих обставин. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак цього злочину. Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство). Конструкція складу цього злочину. Класифікація обставин, що обтяжують умисне вбивство, та їх зміст. Кваліфікація за наявністю кількох обтяжуючих обставин. Умисне вбивство за пом’якшуючих обставин і його види. Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання. Конструкція складу цього злочину. Зміст протизаконного насильства, систематичного знущання та тяжкої образи. Зміст ознаки «раптовість» виникнення стану сильного душевного хвилювання. Особливості суб’єктивної сторони цього злочину. Умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини. Конструкція складу цього злочину. Час вчинення злочину. Суб’єкт злочину. Відповідальність співучасників. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Поняття перевищення меж необхідної оборони та перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Суб’єктивна сторона цього злочину. Вбивство через необережність. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак цього злочину. Відмежування цього виду вбивства від інших злочинів, поєднаних із заподіянням смерті потерпілому. Кваліфікуюча ознака вбивства через необережність. Доведення до самогубства. Жорстоке поводження, шантаж, примус до протиправних дій або систематичне приниження людської гідності як ознаки об’єктивної сторони. Їх зміст. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину. Погроза вбивством. Реальність погрози. Кваліфікуюча ознака цього злочину. Злочини проти здоров’я. Загальна характеристика й види. Здоров’я людини як безпосередній об’єкт посягання. Поняття й види тілесних ушкоджень. Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень. Критерії визначення тяжкості тілесних ушкоджень (медичний, економічний, естетичний). Значення класифікації тілесних ушкоджень залежно від ступеня тяжкості для кваліфікації інших злочинів (зокрема, злочинів проти власності). Умисне тяжке тілесне ушкодження. Види тяжкого тілесного ушкодження. Зміст кожного виду. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Відмінність тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого від умисного вбивства та вбивства через необережність. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження. Поняття середньої тяжкості тілесного ушкодження і його ознаки. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Умисне тяжке тілесне ушкодження за пом’якшуючих обставин. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання. Протизаконне насильство та тяжка образа. Стан сильного душевного хвилювання й раптовість виникнення такого стану. Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Поняття перевищення меж необхідної оборони та перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Суб’єктивна сторона цього злочину. Умисне легке тілесне ушкодження. Поняття легкого тілесного ушкодження, його види та ознаки. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження. Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак цього злочину. Інші злочини проти здоров’я. Побої і мордування. Їх відмінність від тілесних ушкоджень. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Катування. Поняття катування. Мета вчинення злочину. Кваліфікуючі ознаки цього злочину. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Момент закінчення цього злочину. Поняття свідомого поставлення іншої особи в небезпеку зараження. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину. Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки злочину. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби. Предмет цього злочину. Суб’єкт злочину. Зараження венеричною хворобою. Поняття венеричної хвороби. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину. Незаконне проведення аборту. Поняття незаконного аборту. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Залишення в небезпеці. Поняття безпорадного стану потерпілого. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єкта, зміст його ознак. Кваліфікуючі ознаки злочину. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Конструкція об’єктивної сторони складу цього злочину. Види наслідків. Особливості суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмінність цього злочину від залишення в небезпеці. Неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей. Момент закінчення. Суб’єкт злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки злочину. Незаконна лікувальна діяльність. Поняття незаконної лікувальної діяльності. Конструкція об’єктивної сторони. Момент закінчення. Суб’єкт злочину. Ненадання допомоги хворому медичним працівником. Види діянь. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину. Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником. Наслідки злочину. Суб’єкт злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуюча ознака злочину. Порушення прав пацієнта. Конструкція складу злочину. Суб’єкт злочину. Незаконне проведення дослідів над людиною. Особливості конструкції об’єктивної сторони. Поняття створення небезпеки для здоров’я чи життя людини. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини. Конструкція складу злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину. Насильницьке донорство. Поняття донорства. Зміст насильства та обману. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Незаконне розголошення лікарської таємниці. Конструкція об’єктивної сторони. Наслідки злочину. Форма та вид вини. Суб’єкт злочину. Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти життя та здоров’я особи.

Тема 27. Злочини проти волі, честі та гідності особи Поняття злочинів проти волі, честі та гідності особи. Їх загальна характеристика й види. Конституція України про охорону волі, честі та гідності особи. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Конструкція складу злочину. Співвідношення видів діяння – викрадення та позбавлення волі. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Захоплення заручників. Основний та додатковий безпосередні об’єкти. Співвідношення захоплення та утримання заручників як ознак об’єктивної сторони. Специфіка мети цього злочину. Кваліфікуючі ознаки. Підміна дитини. Особливості потерпілого. Поняття підміни. Мотив як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони цього злочину. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини. Дії, що утворюють об’єктивну сторону злочину. Особливості мети як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину. Зміст примітки. Експлуатація дітей. Потерпілий від злочину, його вік. Поняття експлуатації. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки злочину. Незаконне поміщення в психіатричний заклад. Конструкція складу. Суб’єктивна сторона цього злочину, його суб’єкт. Кваліфікуючі ознаки. Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти волі, честі та гідності особи.

Тема 28. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи Поняття, види та загальна характеристика злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. Види об’єктів цих злочинів. Поняття статевої свободи та статевої недоторканості. Зґвалтування. Фізичне і психічне насильство як ознака об’єктивної сторони. Поняття безпорадного стану потерпілої особи. Потерпілий від злочину. Момент закінчення злочину. Суб’єкт цього злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Поняття співвиконавців цього злочину. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Фізичне і психічне насильство як ознака об’єктивної сторони. Поняття безпорадного стану потерпілої особи. Потерпілий від злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки злочину. Характеристика суб’єкта. Співвідношення цього злочину із зґвалтуванням. Примушування до вступу у статевий зв’язок. Потерпілий від злочину. Поняття примушування, його форми. Момент закінчення цього злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність від зґвалтування. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. Поняття статевої зрілості. Потерпілий від злочину. Поняття добровільності потерпілого на вступ з ним у статевий зв’язок. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність від зґвалтування неповнолітнього та малолітнього. Розбещення неповнолітніх. Вік потерпілого. Поняття розпусних дій. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.

Тема 29. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини й громадянина Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини й громадянина. Проблема місця норм, що передбачають відповідальність за посягання на виборчі, трудові та інші особисті права у системі Особливої частини кримінального права. Злочини проти виборчих прав. Перешкоджання здійсненню виборчого права. Поняття перешкоджання і способи його здійснення. Момент закінчення. Суб’єкт цього злочину. Кваліфікуючі ознаки. Фальсифікація виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органу Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців. Предмет цього злочину. Види дій. Кваліфікуючі ознаки. Незаконне знищення виборчої документації або документів референдуму. Поняття «незаконного» знищення. Кваліфікуючі ознаки. Порушення таємниці голосування. Характеристика діяння та спосіб його вчинення. Суб’єкт цього злочину. Порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку). Види дій. Особливості суб’єкта. Кваліфікуючі ознаки. Порушення законодавства про референдум. Характеристика діяння та спосіб його вчинення. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки цього злочину. Злочини проти трудових прав. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Поняття законної професійної діяльності. Форми перешкоджання. Поняття переслідування. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Грубе порушення законодавства про працю. Потерпілий від злочину. Конструкція складу цього злочину. Види діянь. Мотив як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони даного злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Грубе порушення угоди про працю. Поняття угоди про працю. Потерпілий від злочину. Форми порушення угоди. Суб’єкт злочину. Кваліфікуюча ознака. Примушення до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку. Види діянь. Форми примушування. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат. Поняття безпідставності невиплати. Зміст вини. Суб’єкт злочину. Кваліфікуюча ознака. Умови звільнення від кримінальної відповідальності. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій. Характеристика перешкоджання. Момент закінчення цього злочину. Зміст вини. Суб’єкт злочину. Злочини проти сім’ї. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей. Потерпілий від цього злочину. Поняття злісності ухилення. Момент закінчення злочину. Кваліфікуюча ознака. Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків. Специфіка потерпілого. Поняття злісності ухилення. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуюча ознака. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або особою, стосовно якої встановлена опіка чи піклування. Потерпілий від цього злочину. Поняття злісності невиконання обов’язків. Зміст тяжких наслідків як обов’язкової ознаки об’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Зловживання опікунськими правами. Форми зловживання. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння). Поняття таємниці усиновлення. Об’єктивна сторона злочину. Момент закінчення даного злочину. Кваліфікуючі ознаки. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння). Види дій та їх характеристика. Момент закінчення злочину. Суб’єкт основного та кваліфікованого складів злочину. Кваліфікуючі ознаки. Злочини у сфері охорони права на об’єкти інтелектуальної власності. Порушення авторського права й суміжних прав. Предмет злочину. Види дій. Поняття матеріальної шкоди та її розміри. Суб’єктивна сторона злочину. Суб’єкт. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію. Предмет злочину. Його відмежування від предмета порушення авторського права. Наслідки. Суб’єкт. Кваліфікуючі ознаки. Злочини проти свободи совісті. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії. Види діянь. Суб’єкт основного та кваліфікованого складів злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Поняття інших тяжких наслідків як однієї з особливо кваліфікуючих ознак. Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків. Предмет злочину. Поняття релігійної споруди і культового будинку. Види дій. Момент закінчення. Суб’єкт злочину. Незаконне утримання, осквернення або знищення релігійних святинь. Предмет злочину. Види діянь. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона злочину. Суб’єкт. Перешкоджання здійсненню релігійного обряду. Особливості конструкції складу цього злочину. Можливість правомірного припинення релігійних обрядів. Характеристика діяння. Момент закінчення злочину. Види наслідків. Суб’єкт злочину. Посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів. Поняття групи та її ознаки. Види діянь. Особливості законодавчої конструкції цього злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуюча ознака. Злочини проти інших особистих прав громадян. Порушення недоторканності житла. Поняття житла чи іншого володіння особи. Види дій. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Співвідношення з самоправством. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер. Поняття таємниці листування. Види дій та їх характеристика. Обставини, що виключають протиправність таких дій. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність від суміжного злочину – незаконного використання спеціальних засобів негласного отримання інформації. Порушення недоторканності приватного життя. Поняття приватного життя. Види дій та способи їх вчинення. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Порушення права на отримання освіти. Характеристика незаконної відмови та вимоги. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину. Порушення права на безоплатну медичну допомогу. Види дій, що передбачені в різних частинах цієї статті. Поняття вимоги оплати та скорочення мережі закладів охорони здоров’я. Момент закінчення злочину. Специфіка суб’єкта. Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини й громадянина.

Тема 30. Злочини проти власності

Конституція України та Закон України «Про власність» – основні закони, що регулюють відносини власності. Поняття власності. Форми власності за законодавством України. Поняття, загальна характеристика злочинів проти власності. Система злочинів проти власності.

Корисливі злочини проти власності, пов’язані з вилученням чужого майна та його обертанням на свою користь або користь інших осіб.

Поняття та загальна характеристика цієї групи злочинів проти власності. Види предмета цих злочинів. Поняття майна, його ознаки. Поняття вилучення майна та його обертання на свою користь або користь інших осіб. Зміст протиправності та безоплатності цих дій. Конструкція складів цієї групи корисних злочинів, момент їх закінчення. Види та характер наслідків. Загальні ознаки суб’єктивної сторони. Вина, мотив та мета цих злочинів. Типові кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Примітки. Спосіб вчинення дій як критерій розподілу цих злочинів на види.

Крадіжка. Поняття. Зміст таємності викрадення. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Поняття повторності крадіжки. Значення примітки для кваліфікації інших корисливих злочинів проти власності. Відмежування від суміжних злочинів (грабежу, шахрайства, деяких екологічних злочинів та ін.).

Грабіж. Основний та додатковий безпосередні об’єкти. Зміст відкритого характеру викрадання. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів. Відмежування від суміжних злочинів (крадіжки, розбою, вимагання).

Розбій. Поняття й ознаки. Основний та додатковий безпосередні об’єкти. Особливості складу злочину за конструкцією об’єктивної сторони. Характер насильства. Момент закінчення. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів (насильницького грабежу, вимагання, бандитизму). Співвідношення з вбивством з корисливих мотивів. Вимагання. Основний і додатковий безпосередні об’єкти. Особливості предмета. Варіанти погрози. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів (насильницького грабежу та розбою).

Шахрайство. Поняття й ознаки. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від крадіжки, поєднаної з оманою. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Способи вчинення. Відмінність привласнення майна від його розтрати. Момент закінчення. Поняття й ознаки заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем. Суб’єктивні ознаки. Види суб’єктів цього злочину та їх специфіка. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність від крадіжки. Корисливі злочини проти власності, не пов’язані з вилученням майна та обертанням його на свою користь або користь інших осіб. Відмежування від корисних злочинів проти власності, пов’язаних із вилученням майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб. Загальна характеристика та види цих злочинів. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Об’єкт та предмет цього злочину. Специфіка об’єктивної сторони. Способи вчинення дій. Відсутність ознак шахрайства. Конструкція складу. Характеристика наслідків, розмір шкоди. Кваліфікуючі ознаки. Значення примітки. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї. Особливості предмета злочину. Поняття привласнення. Момент закінчення. Особливості суб’єктивної сторони. Відмінність від крадіжки. Придбання або збування майна, завідомо здобутого злочинним шляхом. Поняття предмета цього злочину. Форми діяння. Поняття заздалегідь не обіцяного придбання, збуту та зберігання. Відсутність ознак легалізації. Момент закінчення злочину. Завідомість як ознака суб’єктивної сторони. Відмінність від співучасті у інших злочинах. Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво. Види дій. Кваліфікуючі ознаки. Зміст примітки. Некорисливі злочини проти власності. Умисне знищення або пошкодження майна. Види діяння. Наслідки. Кваліфікуючі ознаки. Характеристика способів кваліфікованого злочину цього виду. Специфіка вини в кваліфікованому злочині. Необережне знищення або пошкодження майна. Види діяння. Специфіка наслідків. Суб’єктивні ознаки злочину. Порушення обов’язків щодо охорони майна. Види діяння. Момент закінчення злочину. Зміст наслідків. Суб’єктивні ознаки злочину. Погроза знищення майна. Специфіка об’єкта. Зміст погрози (способи знищення майна, якими погрожує суб’єкт). Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти власності.

Тема 31. Злочини у сфері господарської діяльності Поняття, загальна характеристика і види злочинів у сфері господарської діяльності. Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської та бюджетної систем України. Виготовлення, зберігання, придбання, переведення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї. Предмет злочину. Відмінність цього злочину від шахрайства за ознаками предмета. Види дій. Момент закінчення цього злочину. Кваліфікуючі ознаки. Зміст примітки. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення. Види предмета злочину. Ознаки об’єктивної сторони. Характеристика діянь. Момент закінчення. Мета злочину. Кваліфікуючі ознаки. Контрабанда. Предмет злочину. Ознаки об’єктивної сторони. Поняття митного кордону. Визначення розміру заподіяної шкоди в примітці. Відмінність цього злочину від адміністративних правопорушень і суміжних злочинів. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків. Предмет злочину. Види діянь. Момент закінчення злочину. Види суб’єктів. Кваліфікуючі ознаки. Порушення законодавства про бюджетну систему України. Предмет злочину. Визначення його розміру в примітці. Ознаки об’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи й видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку. Предмет злочину. Визначення його розміру. Ознаки суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Ухилення від сплати податків. Предмет злочину. Характеристика діяння. Наслідки. Форма вини. Суб’єкт злочину. Визначення розміру наслідків у примітці. Умови звільнення від кримінальної відповідальності. Ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Види предмета. Конструкція об’єктивної сторони. Суб’єктивна сторона. Особливості суб’єкта. Кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті. Види предмета злочину. Види діянь. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Визначення розмірів у примітці. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів. Предмет злочину. Специфіка предмета, передбаченого в кожної частині цієї статті. Види та характеристика діянь. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю. Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків. Предмет злочину. Характеристика діянь. Момент закінчення злочину. Мета вчинення діянь. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних або підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок. Види предмета злочину. Види та характеристика діянь. Момент закінчення. Суб’єктивна сторона. Кваліфікуючі ознаки. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності суб’єктів господарювання. Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю. Ознаки об’єктивної сторони частин 1 та 2 цієї статті. Конструкція складів. Значення примітки. Заняття забороненими видами господарської діяльності. Конструкція складу цього злочину. Ознаки діяння. Кваліфікуючі ознаки. Значення примітки. Питання відповідальності осіб, які не мають права займатися будь-якою господарською діяльністю. Незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва. Предмет цього злочину. Перелік дій. Момент закінчення. Кваліфікуючі ознаки. Зміст примітки. Фіктивне підприємництво. Ознаки об’єктивної сторони. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Кваліфікуючі ознаки. Зміст примітки. Протидія законній господарській діяльності. Характеристика діяння, спосіб вчинення. Момент закінчення. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від вимагання. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Ознаки предмета. Види та характеристика діянь. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки. Роз’яснення в примітці. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом. Предмет злочину. Види діянь. Кваліфікуючі ознаки. Співвідношення з порушенням порядку заняття господарською та банківською діяльністю. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Предмет злочину. Види діянь. Момент закінчення. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Визначення розміру заподіяної шкоди в примітці. Змова про зміну чи фіксування цін або примушування до їх змін чи фіксування. Особливості конструкції. Види діянь. Мета вчинення дій. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару. Предмет злочину. Види дій. Момент закінчення. Кваліфікуючі ознаки. Зміст примітки. Порушення антимонопольного законодавства. Предмет злочину та його види. Види діянь. Момент закінчення. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт. Примушування до антиконкурентних узгоджених дій. Основний та додатковий безпосередні об’єкти злочину. Способи примушування. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт. Кваліфікуючі ознаки. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю. Предмет. Види дій. Наслідки. Мета злочину. Розголошення комерційної або банківської таємниці. Предмет злочину. Характер діяння. Наслідки. Форма вини. Розголошення або використання неоприлюдненої інформації про емітента або його цінні папери. Потерпілий від злочину. Предмет злочину. Види дій. Наслідки. Суб’єктивна сторона. Особливості суб’єкта. Злочини у сфері банкрутства. Фіктивне банкрутство. Ознаки об’єктивної сторони. Поняття стійкої фінансової неспроможності. Наслідки. Суб’єкт злочину. Зміст примітки. Доведення до банкрутства. Поняття доведення до банкрутства. Особливості суб’єктивної сторони. Приховування стійкої фінансової неспроможності. Поняття приховування, способи вчинення. Наслідки злочину. Суб’єкт злочину. Незаконні дії у разі банкрутства. Види предмета цього злочину. Види дій. Обстановка вчинення злочину як обов’язкова ознака. Наслідки. Момент закінчення. Спеціальні ознаки суб’єкта. Відмінність цього злочину від приховування стійкої фінансової неспроможності. Злочини у сфері приватизації. Незаконна приватизації державного, комунального майна. Предмет злочину. Поняття приватизації. Форми діянь. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки. Незаконні дії щодо приватизації паперів. Предмет злочину. Види дій. Ознаки суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки. Зміст примітки. Відмежування від злочинів проти власності. Недотримання особою обов’язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання. Предмет злочину. Види діянь. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт. Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів. Шахрайство з фінансовими ресурсами. Предмет злочину. Діяння. Адресат одержання неправдивої інформації. Мета надання неправдивої інформації. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від злочинів проти власності. Порушення порядку випуску (емісії) та обігу цінних паперів. Види предмета злочину. Ознаки об’єктивної сторони. Види діянь. Наслідки. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів. Предмет злочину. Особливості конструкції складу цього злочину. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину. Наслідки. Кваліфікуючі та особливоКваліфікуючі ознаки. Визначення розміру матеріальної шкоди у примітці. Злочини у сфері обслуговування. Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма. Предмет злочину. Види діянь. Момент закінчення. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт. Кваліфікуюча ознака. Обман покупців та замовників. Потерпілий від злочину. Види дій. Обстановка вчинення злочину Наслідки. Суб’єкт. Кваліфікуюча ознака. Співвідношення цього злочину з шахрайством. Фальсифікація засобів вимірювання. Предмет злочину. Види та способи діянь. Мета злочину. Ознаки суб’єкта. Кваліфікуюча ознака. Випуск або реалізація недоброякісної продукції. Предмет злочину. Поняття «недоброякісна» продукція. Розмір предмета. Його визначення в примітці. Ознаки об’єктивної сторони. Відмінність між випуском і реалізацією. Суб’єкт злочину. Проблеми кваліфікації у разі настання тяжких наслідків.

Тема 32. Злочини проти довкілля Поняття, загальна характеристика й види злочинів проти довкілля. Злочини проти екологічної безпеки. Порушення правил екологічної безпеки. Безпосередній об’єкт. Види діянь. Час вчинення злочину. Види наслідків. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення. Характеристика діяння. Наслідки цього злочину. Місце як обов’язкова ознака об’єктивної сторони. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт. Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля. Предмет злочину. Види діянь. Особливості наслідків. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуюча ознака. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення. Особливості законодавчої конструкції. Види діянь. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт. Кваліфікуюча ознака. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду. Особливості законодавчої конструкції. Види діянь. Поняття об’єктів природно-заповідного фонду. Спосіб як обов’язкова ознака об’єктивної сторони даної норми. Кваліфікуючі ознаки. Злочини в сфері використання водних ресурсів і атмосферного повітря. Забруднення атмосферного повітря. Види діянь. Поняття забруднення. Наслідки цього злочину. Відповідальність за утворення загрози настання наслідків. Кваліфікуючі ознаки злочину. Порушення правил охорони вод. Особливості законодавчої конструкції складу цього злочину. Поняття забруднення. Наслідки цього злочину. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину. Відмежування від забруднення моря. Забруднення моря. Особливості законодавчої конструкції складу цього злочину. Види діянь, що передбачені в різних частинах цієї статті. Поняття забруднення. Наслідки. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину. Відмежування від порушення правил охорони вод. Злочини у сфері використання землі та її надр. Забруднення або псування земель. Особливості законодавчої конструкції. Види діянь. Наслідки. Момент закінчення. Кваліфікуючі ознаки злочину. Порушення правил охорони надр. Особливості законодавчої конструкції складу злочину. Види діянь. Наслідки цього злочину. Момент закінчення. Кваліфікуючі ознаки злочину. Порушення законодавства про континентальний шельф України. Особливості законодавчої конструкції складу цього злочину. Поняття континентального шельфу. Види діянь. Кваліфікуючі ознаки злочину. Безгосподарське використання земель. Особливості законодавчої конструкції. Характеристика діяння. Наслідки цього злочину. Форми вини. Суб’єкт злочину. Злочини в сфері використання рослинного світу. Знищення або пошкодження лісових масивів. Предмет цього злочину. Особливості законодавчої конструкції цього злочину. Поняття знищення й пошкодження. Спосіб як обов’язкова ознака об’єктивної сторони. Наслідки цього злочину. Момент закінчення. Кваліфікуючі ознаки злочину. Незаконна порубка лісу. Предмет цього злочину. Поняття незаконної порубки. Момент закінчення злочину. Місце як обов’язкова ознака об’єктивної сторони. Відмінність незаконної порубки від знищення або пошкодження лісових масивів. Порушення законодавства про захист рослин. Предмет злочину. Характеристика дії. Наслідки. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт. Злочини в сфері використання тваринного світу. Незаконне полювання. Особливості законодавчої конструкції. Поняття полювання. Види порушення правил полювання. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки. Незаконне заняття рибним, тваринним або іншим водним добувним промислом. Наслідки як обов’язкова ознака цього злочину, їх зміст. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність цього злочину від незаконного полювання. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів. Характеристика діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину. Порушення ветеринарних правил. Наслідки цього злочину, їх характеристика. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки. Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти довкілля.

Тема 33. Злочини проти громадської безпеки Загальна характеристика злочинів проти громадської безпеки та їх система. Створення злочинних об’єднань, участь у них та у вчинюваних ними або пов’язаних із ними злочинах. Створення злочинної організації. Поняття злочинної організації. Характеристика створення та інших видів дій, передбачених цією статтею. Поняття сходки представників злочинних організацій або організованих груп. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності. Коло діянь, на які вони не розповсюджуються. Сприяння учасникам злочинної організації та укриття їх злочинної діяльності. Поняття й види заздалегідь не обіцяного сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності. Момент закінчення цього злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Бандитизм. Поняття та ознаки банди. Форми бандитизму. Особливості законодавчої конструкції даного злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікація дій осіб віком до 16 років, які брали участь у банді. Відмінність бандитизму від розбою. Терористичний акт. Поняття терористичного акту, види дій. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони та її види. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Втягнення у вчинення терористичного акту. Поняття втягнення. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Публічні заклики до вчинення терористичного акту. Предмет злочину. Види дій. Кваліфікуюча ознака (особливості способу). Створення терористичної групи чи терористичної організації. Розмежування терористичної групи і терористичної організації. Види дій. Момент закінчення. Умови звільнення від кримінальної відповідальності. Коло діянь, на які вони не розповсюджуються. Сприяння вчиненню терористичного акту. Види сприяння. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності. Зміст неправдивого повідомлення. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань. Поняття воєнізованого або збройного формування (зміст примітки). Види діянь, що передбачені в різних частинах статті. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності. Коло діянь, на які вони не розповсюджуються. Напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення. Характеристика предмета злочину. Поняття нападу. Момент закінчення злочину. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. Предмет злочину. Форми дій. Момент закінчення злочину залежно від форми дії. Суб’єктивна сторона, суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Види предмета злочину у різних частинах статті. Форми діянь щодо видів предмета. Момент закінчення злочину. Момент закінчення злочину залежно від форми дії. Умови звільнення від кримінальної відповідальності. Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів. Предмет злочину. Характеристика діяння. Види наслідків. Форми вини. Суб’єкт злочину. Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами. Предмет злочину. Його законодавче визначення. Види діянь. Момент закінчення. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Незаконне виготовлення ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсіює радіоактивний матеріал або випромінює радіацію. Види предмета злочину. Характеристика дії. Специфіка наслідків. Суб’єкт. Суб’єктивна сторона. Мета як кваліфікуюча ознака цього злочину. Особливо кваліфікуючі ознаки. Погроза вчинити викрадення або використати радіоактивні матеріали. Зміст погрози, яка передбачена різними частинами статті, її мета. Адресат погрози. Момент закінчення злочину. Злочини, пов’язані з порушенням правил, що забезпечують громадську безпеку. Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами. Предмет злочину. Види правил та їх порушень. Специфіка наслідків. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки. Порушення вимог режиму радіаційної безпеки. Предмет злочину. Поняття зони відчуження та зони обов’язкового відселення. Види дій. Поняття переміщення та придбання зазначених предметів. Момент закінчення злочину. Ознаки суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Співвідношення з екологічними злочинами. Незаконне ввезення на територію України відходів та вторинної сировини. Предмет як конститутивна та кваліфікуюча ознака цього злочину. Зміст ввезення та транзиту. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин. Предмет злочину. Поняття повітряного судна. Зміст діяння. Момент закінчення злочину. Його суб’єкт. Кваліфікуючі ознаки. Особливість вини в кваліфікованому складі. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки. Характеристика діяння. Види наслідків, їх уточнення в примітці. Особливості вини. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти громадської безпеки.

Тема 34. Злочини проти безпеки виробництва Загальна характеристика і види. Порушення вимог законодавства про охорону праці. Основний й додатковий безпосередні об’єкти злочину. Потерпілий. Загальна характеристика правил охорони праці. Наслідки порушення правил. Специфіка суб’єктивної сторони та суб’єкта. Кваліфікуючі ознаки. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою. Потерпілий від злочину. Загальна характеристика зазначених робіт. Порушення правил та специфіка їх наслідків. Специфіка суб’єктивних ознак. Кваліфікуючі ознаки. Співвідношення з іншими злочинами проти безпеки виробництва. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах. Потерпілі від злочину. Поняття відповідного підприємства (цеху). Порушення правил та види їх наслідків. Специфіка суб’єктивних ознак. Кваліфікуючі ознаки. Співвідношення з іншими злочинами проти безпеки виробництва. Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки. Поняття ядерної та радіаційної безпеки. Потерпілі від злочину. Поняття відповідного підприємства (цеху). Порушення правил та види їх наслідків. Специфіка суб’єктивних ознак. Кваліфікуючі ознаки. Співвідношення з іншими злочинами проти безпеки виробництва. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд. Потерпілі від злочину. Порушення правил та види їх наслідків. Специфіка суб’єктивних ознак. Кваліфікуючі ознаки. Співвідношення з іншими злочинами проти безпеки виробництва. Проблеми вдосконалення законодавства про відповідальність за злочини проти безпеки виробництва.

Тема’‘ 35.’‘ Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту Загальна характеристика та система злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Злочини, які посягають на безпеку руху та експлуатації залізничного, водного та повітряного транспорту. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту. Характеристика предмета. Види правил. Види діянь. Особливості наслідків, що передбачені в основному складі злочину. Поняття створення небезпеки. Форми вини. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки та особливо кваліфікуючі ознаки. Пошкодження шляхів сполучення й транспортних засобів. Предмет злочину, його види. Особливості конструкції складу даного злочину (види наслідків). Вина та мета. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність від диверсії. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового суден. Предмет злочину. Види та характеристика дій. Момент закінчення злочину. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючіознаки. Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства. Предмет злочину. Поняття блокування та способи його вчинення. Поняття захоплення. Особливості наслідків. Суб’єкт злочину.Кваліфікуючі ознаки. Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов’язків. Потерпілий від злочину. Поняття та способи примушування. Зміст погрози. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Порушення правил повітряних польотів. Поняття порушення правил. Особливості наслідків. Форми вини. Специфіка суб’єкта злочину. Кваліфікуючі ознаки. Порушення правил використання повітряного простору. Види правил. Особливість наслідків їх порушення. Форми вини. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Самовільне, без нагальної потреби, зупинення потяга. Способи вчинення діяння. Особливості наслідків. Специфіка суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Ненадання допомоги судну та особам, які зазнали лиха. Потерпілі від злочину. Характер діяння. Місце та обстановка його вчинення. Специфічні умови відповідальності за ненадання допомоги. Момент закінчення. Суб’єкт злочину. Неповідомлення капітаном назви свого судна при зіткненні суден. Характер діяння. Обстановка вчинення злочину. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Злочини, які посягають на безпеку руху та експлуатації автотранспорту і міського автотранспорту. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами. Визначення транспортного засобу в примітці. Види порушень та їх наслідки. Специфіка вини. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від адміністративного правопорушення. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації. Предмет злочину. Види діянь. Наслідки злочину. Суб’єктивна сторона. Види суб’єктів злочину. Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху. Поняття правил, норм й стандартів. Види їх порушень. Види наслідків. Специфіка суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Незаконне заволодіння транспортним засобом. Поняття транспортного засобу. Способи незаконного заволодіння (їх визначення в примітці). Момент закінчення даного злочину залежно від способу. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності. Відмежування від злочинів проти власності. Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу. Види предмета злочину. Види дій. Момент закінчення. Форма вини. Суб’єкт злочину. Порушення чинних на транспорті правил. Види транспорту. Види порушень. Наслідки злочину. Суб’єктивна сторона злочину. Коло суб’єктів злочину. Співвідношення із суміжними складами.

Злочини проти безпеки експлуатації інших видів транспорту.

Пошкодження об’єктів магістральних газо- та нафтопродуктопроводів. Предмет злочину. Види дій. Особливості наслідків. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Тема 36. Злочини проти громадського порядку та моральності

Загальна характеристика та система злочинів проти громадського порядку та моральності.

Злочини проти громадського порядку.

Групове порушення громадського порядку. Види діянь. Характеристика наслідків. Поняття грубого порушення громадського порядку. Суб’єктивна сторона. Ознаки суб’єкта. Відмежування від масових заворушень та групового хуліганства.

Масові заворушення. Поняття масових заворушень та види дій. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Ознаки суб’єкта. Відповідальність осіб, які не досягли 16-річного віку. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від диверсії та групового порушення громадського порядку. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку. Зміст закликів. Інші види дій, що передбачені цією статтею. Момент закінчення злочину. Мета вчинення дій. Співвідношення цього злочину з масовими заворушеннями.

Хуліганство. Додаткові об’єкти. Поняття грубого порушення громадського порядку, особливої зухвалості та виняткового цинізму. Момент закінчення злочину. Особливості мотиву. Суб’єкт. Кваліфікуючі ознаки. Вплив на кваліфікацію застосування зброї та інших предметів. Відмежування від суміжних злочинів. Сукупність хуліганства з іншими злочинами.

Злочини проти моральності.

Наруга над могилою. Види предмета цього злочину. Види дій. Місце вчинення злочину. Суб’єктивні ознаки. Відмінність від злочинів проти власності. Знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду. Предмет злочину як конститутивна та кваліфікуюча ознаки. Особливості конструкції складу злочину. Спеціальний суб’єкт як кваліфікуюча ознака.

Знищення, руйнування або пошкодження пам’яток — об’єктів культурної спадщини та самовільне проведення пошукових робіт на археологічній пам’ятці. Особливості предмета злочину. Види діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмінність від суміжних злочинів. Жорстоке поводження з тваринами. Ознаки предмета злочину. Види діяння та його способи. Момент закінчення злочину. Мотив злочину. Кваліфікуюча ознака. Поняття малолітньої дитини, в присутності якої вчинюються дії. Відмежування від хуліганства.

Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства й жорстокості. Характеристика предмета злочину. Види діяння та момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки.

Ввезення, виготовлення, збування й розповсюдження порнографічних предметів. Характеристика предмета злочину. Види діяння та момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Створення або утримання місць розпусти і звідництво. Поняття місць розпусти. Види дій. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Поняття залучення неповнолітнього.

Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією. Поняття проституції. Способи втягнення в заняття проституцією. Відмінність втягнення від звідництва для розпусти. Визначення сутенерства в примітці. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. Потерпілий від злочину. Поняття та способи втягнення неповнолітніх в злочинну та інші види (які?) діяльності. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Особливості віку суб’єкта цього злочину. Сукупність з іншими злочинами.

Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти громадського порядку та моральності.

Тема 37. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення Загальна характеристика та система цих злочинів.

Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів.

Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Об’єкт злочину. Предмет злочину. Ознаки об’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки. Визначення розміру наркотичних засобів у примітці.

Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Предмет злочину. Види діянь. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі ознаки. Види розміру.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Види предмета. Об’єктивні ознаки. Мета. Кваліфікуючі ознаки злочину. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту. Об’єкт злочину. Предмет злочину. Об’єктивні тасуб’єктивні ознаки. Специфіка мети. Види розміру. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.

Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. Об’єкт злочину. Предмет злочину. Ознаки об’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки. Види розміру.

Посів або вирощування снотворного маку чи конопель. Види предмета та діянь. Момент закінчення. Суб’єктивна сторона. Кваліфікуючі ознаки. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів. Предмет злочину. Види діянь. Момент закінчення. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.

Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем. Предмет злочину. Види дій. Мета вчинення дій. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням. Предмет злочину. Види діянь. Особливості суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від злочинів проти власності. Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Предмет злочину. Ознаки об’єктивної сторони. суб’єктивна сторона. Кваліфікуючі ознаки. Співвідношення цього злочину із збутом наркотичних засобів.

Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Предмет злочину. Форми схиляння. Момент закінчення. Суб’єктивна сторона злочину. Кваліфікуючі ознаки. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів. Предмет злочину. Поняття публічності. Місце вчинення злочину. Суб’єктивна сторона злочину. Кваліфікуючі ознаки. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин. Предмет злочину. Види діянь. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів. Предмет злочину. Ознаки суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин. Предмет злочину. Характеристика дій. Момент закінчення. Мета злочину. Суб’єкт злочину. Кваліфікуюча ознака. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Предмет злочину. Види правил та способи їх порушення. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів. Види предмета та їх характеристика. Види діянь, які передбачені різними частинами статті. Момент закінчення злочину. Ознаки суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.

Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів. Предмет злочину. Види діянь. Ознаки суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу. Предмет злочину. Його визначення в примітці. Поняття спонукання. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Специфіка віку суб’єкта. Кваліфікуючі ознаки.

Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів. Поняття предмета цього злочину. Поняття схиляння. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт цього злочину. Специфіка віку суб’єкта.

Інші злочини проти здоров’я населення.

Порушення правил боротьби з епідеміями. Види діянь. Наслідки. Ознаки суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами. Предмет. Види діянь. Види наслідків. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції. Види предмета злочину. Види діянь. Ознаки об’єктивної та суб’єктивної сторони. Види наслідків. Кваліфікуючі ознаки.

Проблеми вдосконалення законодавства про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.

Тема 38. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації. Їх родовий об’єкт, система та види.

Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденціальної інформації.

Розголошення державної таємниці. Характеристика предмета злочину. Поняття розголошення. Момент закінчення. Форми вини. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність від державної зради або шпигунства. Втрата документів, що містять державну таємницю. Предмет злочину та його види. Поняття порушення порядку поводження з цими предметами. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави. Предмет злочину та його види. Характеристика дій. Момент закінчення. Мета дій. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від державної зради, шпигунства, розголошення державної таємниці.

Злочини, які посягають на недоторканність державних кордонів.

Незаконне переправлення осіб через державний кордон України. Види дій. Момент закінчення злочину. Зміст суб’єктивних ознак. Кваліфікуючі ознаки. Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки. Види предмета злочину. Особливості об’єктивних і суб’єктивних проявів злочину.

Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю. Особливості предмета цього злочину. Характеристика порушення правил. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона та суб’єкт. Кваліфікуючі ознаки.

Порушення правил міжнародних польотів. Види дій. Момент закінчення. Форми вини та їх зміст. Специфіка суб’єкта.

Злочини, які порушують порядок комплектування Збройних сил України.

Ухилення від призову на строкову військову службу. Поняття військової служби. Зміст і форми ухилення. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Ухилення від призову за мобілізацією. Поняття мобілізації. Зміст і форми ухилення. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів. Особливості конструкції об’єктивної сторони. Форма вини. Специфіка суб’єкта. Відмінність від суміжних військових злочинів. Проблеми вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

Тема 39. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

Загальна характеристика злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян. Система цих злочинів.

Злочини в сфері використання державних символів. Наруга над державними символами. Предмети злочину. Види діянь, що становлять наругу над державними символами. Зміст поняття публічності. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Суб’єкт. Незаконне підняття Державного прапора України на річковому або морському суднах. Предмет злочину. Характеристика дій. Місце вчинення злочину. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки.

Злочини, пов’язані із перешкоджанням діяльності організацій та об’єднань громадян. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій. Поняття зборів, мітингів, походів і демонстрацій та незаконного перешкоджання їм. Способи перешкоджання. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Специфіка суб’єкта злочину. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд. Предмет злочину. Види та характеристика діянь. Момент закінчення. Мета злочину. Суб’єкт.

Злочини проти представників влади, представників правоохоронних органів, членів громадських формувань. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку й державного кордону або військовослужбовцеві. Потерпілі від цього злочину. Поняття опору. Час вчинення злочину. Відмежування опору злочинів проти здоров’я і від злісної непокори як адміністративного правопорушення. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Зміст примушування до виконання явно незаконних дій.

Втручання у діяльність працівника правоохоронного органу. Потерпілий від цього злочину. Форми втручання. Момент закінчення. Зміст вини, мотиву та мети при вчиненні злочину. Суб’єкт втручання. Кваліфікуючі ознаки.

Втручання у діяльність державного діяча. Потерпілий від цього злочину. Форми втручання. Момент закінчення. Зміст суб’єктивної сторони злочину. Кваліфікуючі ознаки. Погроза або насильство стосовно працівника правоохоронного органу. Потерпілий від цього злочину. Зміст погрози та характер насильства. Момент закінчення злочину. Особливість суб’єктивної сторони. Суб’єкт. Кваліфікуючі ознаки.

Погроза або насильство щодо державного або громадського діяча. Потерпілий від злочину. Зміст погрози та характер насильства. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. Предмет злочину. Потерпілий від злочину. Об’єктивна сторона. Особливості суб’єктивної сторони. Суб’єкт. Кваліфікуючі ознаки. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку й державного кордону або військовослужбовця. Потерпілі від злочину. Поняття «посягання на життя». Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Відмінність цього злочину від умисного вбивства особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку. Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника. Потерпілі від злочину. Види дій. Поняття тримання. Мета злочину. Відмежування цього злочину від захоплення заручників. Погроза або насильство стосовно службової особи чи громадянина, які виконують громадський обов’язок. Потерпілі від цього злочину. Поняття громадського обов’язку. Зміст погрози та характер насильства. Мета злочину. Відмінність цього злочину від погрози або насильства стосовно працівника правоохоронного органу. Кваліфікуючі ознаки. Перешкоджання діяльності народного депутата та депутата місцевої ради. Потерпілий від злочину. Види діянь. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Відмінність цього злочину від втручання у діяльність народного депутата України.

Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, які виконують громадський обов’язок. Потерпілий від злочину. Поняття громадського обов’язку. Види дій. Мотив злочину. Суб’єкт. Відмежування цього злочину від умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу та від умисного знищення або пошкодження майна. Кваліфікуючі ознаки. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи. Види діянь. Поняття суспільно небезпечних дій, з якими поєднане самовільне присвоєння. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину.

Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації.

Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем. Види предмета злочину. Види дій. Момент закінчення злочину. Мотиви злочину. Кваліфікуючі ознаки. Значення важливості документа для кваліфікації.

Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів. Предмет злочину. Види дій. Поняття підроблення, збуту, використання предметів злочину. Мотив злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Ознаки об’єктивної сторони злочину. Суб’єктивні ознаки. Питання суб’єкта цього злочину. Відмежування від порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер. Кваліфікуючі ознаки. Умисне пошкодження ліній зв’язку. Види предмета. Наслідки пошкодження. Форма вини. Суб’єкт злочину.

Інші злочини проти авторитету держави та діяльності об’єднань громадян. Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації. Розмір предмета злочину. Специфіка способу одержання незаконної винагороди. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину. Відмінність від одержання хабара.

Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань. Потерпілі від цього злочину. Способи примушування. Зміст погрози. Момент закінчення. Суб’єктивна сторона. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність цього злочину від вимагання чужого майна.

Самоправство. Особливості об’єктивної сторони. Поняття оспорювання правомірності вчинених дій. Характер наслідків. Суб’єкт злочину. Проблеми вдосконалення законодавства про відповідальність за злочини проти авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та об’єднань громадян.

Тема 40. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку

Поняття та загальна характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку. Соціальна обумовленість криміналізації цих діянь.

Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку. Види предмета злочину. Зміст втручання. Види наслідків. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Зміст примітки.

Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут. Предмет злочину. Види дій. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації. Поняття збуту та розповсюдження. Момент закінчення злочину. Форма вини. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї. Предмет злочину. Види дій, що передбачені різними частинами статті. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється. Предмет злочину. Види діянь. Зміст наслідків. Специфіка суб’єкту злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв’язку. Поняття перешкоджання. Зміст розповсюдження. Види наслідків. Суб’єктивні ознаки.

Викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем. Предмет злочину. Види діянь. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Проблеми вдосконалення законодавства про відповідальність за злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.

Тема 41. Злочини у сфері службової діяльності

Конституція України про підстави та межі діяльності службових осіб. Значення кримінального права в боротьбі з корупцією. Поняття, загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності. Законодавче визначення службової особи. Види злочинів. Зловживання владою або службовим становищем. Поняття зловживання та його форми. Види наслідків. Мотиви злочину. Суб’єкт. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Зміст примітки. Співвідношення зі спеціальними нормами, передбаченими в інших розділах КК України, зокрема заволодінням чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Перевищення влади або службових повноважень. Поняття перевищення. Види наслідків. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від зловживання владою або службовим становищем.

Службове підроблення. Предмет злочину. Види діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Суб’єкт. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від інших злочинів, пов’язаних з підробкою документів. Проблеми сукупності з іншими злочинами. Співвідношення з зловживанням владою або службовим становищем.

Службова недбалість. Види діянь. Наслідки. Особливості суб’єктивної сторони. Суб’єкт. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів. Одержання хабара. Предмет та його види. Відмінність хабара-підкупу від хабара-винагороди. Способи одержання. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Поняття вимагання хабара. Значення інших роз’яснень примітки. Відмежування від суміжних злочинів.

Давання хабара. Предмет та його види. Способи давання. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Суб’єкт. Кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від відповідальності за давання хабара. Провокація хабара. Характеристика діяння. Способи провокації пропонування або одержання хабара. Момент закінчення злочину. Особливості мети. Специфіка суб’єкта. Кваліфікуючі ознаки. Проблеми вдосконалення законодавства про злочини у сфері службової діяльності.

Тема 42. Злочини проти правосуддя Поняття, загальна характеристика і система злочинів проти правосуддя. Злочини, які посягають на конституційні принципи діяльності органів досудового слідства, дізнання, прокуратури та суду. Завідомо незаконне затримання, привід або арешт. Види дій та їх характеристика. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Специфіка суб’єкта. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмінність від злочинів проти волі. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності. Характеристика діяння. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивних ознак. Кваліфікуючі ознаки. Порушення права на захист. Види діянь. Момент закінчення злочину. Суб’єкт злочину. Суб’єктивна сторона. Кваліфікуючі ознаки. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови. Характеристика діяння. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивних ознак. Кваліфікуючі ознаки. Співвідношення із службовим зловживанням. Втручання у діяльність судових органів. Способи втручання. Момент закінчення злочину. Мета вчинення дій. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Втручання у діяльність захисника чи представника особи. Поняття та види діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Злочини, що посягають на життя, здоров’я, особисту безпеку, власність учасників судочинства. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною зі здійсненням правосуддя Потерпілі від цього злочину. Види діяння. Момент закінчення злочину. Мета злочину.Відмежування від інших злочинів, пов’язаних із посяганням на життя особи. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги. Потерпілі від злочину. Види діяння. Момент закінчення злочину. Мета злочину. Відмежування від інших злочинів, пов’язаних із посяганням на життя особи. Погроза або насильство стосовно суддів, народного засідателя чи присяжного. Потерпілі від злочину. Зміст погрози. Види насильства. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи. Зміст погрози. Види насильства. Момент закінчення злочину. Потерпілий від цього злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного. Предмет злочину. Потерпілий від злочину. Види дій. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Особливість суб’єктивної сторони кваліфікованих злочинів. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи. Предмет злочину. Потерпілий. Види дій. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Особливість суб’єктивної сторони кваліфікованих злочинів. Злочини, які перешкоджають одержанню достовірних доказів та істинних доказів по справі. Примушування давати показання. Способи і час вчинення діяння. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони та суб’єкта. Кваліфікуючі ознаки. Відмінність від кваліфікованого катування. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Зміст діяння та способи вчинення діяння. Адресати неправдивого повідомлення. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки. Завідомо неправдиве показання. Види дій. Час вчинення. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов’язків. Види діяння. Момент закінчення злочину. Обставини, що виключають злочинність цього діяння. Час вчинення цього злочину. Суб’єктивна сторона. Види суб’єктів. Особи, які не підлягають відповідальності за відмову давати показання. Перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку. Потерпілий від цього злочину. Способи перешкоджання. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Злочини, які перешкоджають своєчасному розкриттю та припиненню злочинів. Невжиття заходів безпеки стосовно осіб, взятих під захист. Потерпілий від цього злочину. Види діяння. Момент закінчення злочину. Наслідки. Суб’єктивні ознаки. Розголошення відомостей про заходи безпеки стосовно особи, взятої під захист. Потерпілі від злочину. Види діяння. Наслідки. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Розголошення даних досудового слідства або дізнання. Види діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Приховування злочину. Види діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Особи, які не підлягають відповідальності за цей злочин. Відмінність від співучасті у злочині. Злочини, які перешкоджають виконанню вироку (рішенню) або призначеного покарання. Невиконання судового рішення. Предмет злочину. Види діяння. Час вчинення. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони та суб’єкта злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описане чи підлягає конфіскації. Предмет злочину. Способи вчинення діяння. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Особливості суб’єкта. Ухилення від покарання, не пов’язаного з позбавленням волі. Види покарань, ухилення від яких передбачено різними частинами цієї статті. Поняття ухилення. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Ухилення від відбування покарання у вигляді обмеження волі та у вигляді позбавлення волі. Види покарань, що передбачені різними частинами статті. Поняття неповернення до місця відбування покарання. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи. Поняття злісності непокори. Інші види діяння. Стягнення, які є додатковими умовами притягнення до кримінальної відповідальності за дані діяння. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ. Потерпілі від злочину. Види дій. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти. Поняття та ознаки діяння. Місце вчинення злочину. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Втеча зі спеціалізованого лікувального закладу. Види діяння. Місце вчинення злочину. Суб’єктивна сторона. Суб’єкт злочину. Порушення правил адміністративного нагляду. Види порушень. Умови звільнення від кримінальної відповідальності. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Суб’єкт злочину. Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти правосуддя.

Тема 43. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) Поняття військового злочину та його суб’єкта за КК України. Питання співучасті у військових злочинах осіб, які не є спеціальними суб’єктами. Загальна характеристика злочинів проти встановленого порядку несення військової служби. Їх родовий об’єкт. Відмежування від військових проступків і суміжних злочинів. Злочини проти порядку підлеглості та військової гідності. Непокора. Об’єктивна сторона. Види діянь. Момент закінчення злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів. Невиконання наказу. Специфіка діяння. Наслідки. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від непокори. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов’язків. Види дій та момент закінчення злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів. Погроза або насильство стосовно начальника. Види дій і момент закінчення злочину. Мотив. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Злочини проти порядку проходження військової служби. Самовільне залишення військової частини або місця служби. Поняття самовільного залишення. Визначення тривалості нез’явлення на службу. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від дезертирства. Дезертирство. Об’єктивна сторона та момент закінчення злочину. Мета вчинення дій. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від самовільного залишення військової частини або місця служби. Ухилення від військової служби шляхом самоскалічення або іншим способом. Способи ухилення. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Злочини проти порядку збереження військового майна та користування ним. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових, інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем. Предмет злочину. Види діянь. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів (злочини проти власності та громадської безпеки). Умисне знищення або пошкодження військового майна. Предмет злочину. Види діяння та момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від злочинів проти власності. Необережне знищення або пошкодження військового майна. Предмет. Види діяння та момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від злочинів проти власності. Марнотратство або втрата військового майна. Види діянь та їх зміст. Момент закінчення злочину. Форми вини. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Злочини проти порядку експлуатації військової техніки. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення. Предмет злочину. Види діянь та їх наслідки. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмінність від суміжних злочинів. Порушення правил водіння або експлуатації машин. Поняття предмета цього злочину. Види порушень та їх наслідків. Особливості суб’єктивної сторони. Порушення правил польотів або підготовки до них. Види порушень та їх наслідки. Особливості суб’єктивної сторони. Порушення правил кораблеводіння. Види порушень та їх наслідки. Особливості суб’єктивної сторони. Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання. Види порушень. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від дисциплінарного проступку. Порушення статутних правил несення прикордонної служби. Види порушень. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від дисциплінарного проступку. Порушення статутних правил несення бойового чергування. Види порушень. Момент закінчення злочину. Особливості суб’єктивної сторони. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від дисциплінарного проступку. Порушення статутних правил внутрішньої служби. Види порушень. Момент закінчення злочину. Форми вини. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від дисциплінарного проступку і суміжних злочинів. Злочини в сфері охорони державної таємниці. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості. Специфіка предмета. Види діянь та момент закінчення злочину. Форми вини. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі обставини. Відмежування від державної зради. Військові службові злочини. Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем. Поняття та види зловживань. Наслідки. Мотив як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Визначення суб’єкта в примітці. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмінність від перевищення влади або службових повноважень. Перевищення військовою службовою особою влади або службових повноважень. Поняття та види перевищення влади. Наслідки злочину. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмінність від суміжних злочинів. Недбале ставлення до військової служби. Види діянь. Наслідки. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмінність від зловживання владою або службовим становищем. Бездіяльність військової влади. Види бездіяльності. Наслідки злочину. Форма вини. Мотив. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів.

Злочини проти порядку несення військової служби на полі бою та в районі бойових дій. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни. Поняття засобів ведення війни. Види діянь та момент закінчення злочину. Особливості визначення мети. Відмінність від державної зради. Залишення гинучого військового корабля. Поняття залишення корабля. Суб’єктивна сторона. Види суб’єктів. Кваліфікуючі ознаки. Відмежування від суміжних злочинів. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю. Види діянь. Суб’єктивні ознаки. Кваліфікуючі ознаки. Добровільна здача в полон. Поняття добровільної здачі в полон. Момент закінчення злочину. Мотиви здачі в полон. Суб’єкт злочину. Відмінність від державної зради. Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні. Поняття та види діяння. Обстановка злочину. Особливості наслідків. Суб’єктивна сторона. Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки. Відмінність від державної зради.

Мародерство. Види діяння. Момент закінчення злочину. Місце його вчинення. Суб’єктивні ознаки. Відмежування від злочинів проти власності…

Злочини, відповідальність за які передбачена міжнародними конвенціями. Насильство над населенням у районі воєнних дій. Потерпілі від злочину. Поняття насильства та інших дій, що складають об’єктивну сторону цього злочину. Особливості мотиву. Кваліфікуюча ознака. Відмежування від злочинів проти особи і власності. Погане поводження з військовополоненими. Потерпілі від злочину. Види діяння і момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Відмежування від злочинів проти особи. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та зловживання ними. Види предмета цього злочину. Ознаки незаконності діяння та його види. Момент закінчення злочину. Суб’єктивні ознаки. Особливості суб’єкта. Проблеми вдосконалення законодавства про військові злочини.

Тема 44. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

Поняття, загальна характеристика злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку і їх система.

Злочини проти миру. Пропаганда війни. Види дій. Поняття публічності. Момент закінчення злочину. Мета вчинення дій. Суб’єкт. Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни. Види дій, що передбачені в різних частинах статті. Поняття змови та агресії. Мета. Момент закінчення злочину. Порушення законів та звичаїв війни. Види дій. Значення міжнародних договорів для їх кваліфікації. Особливості суб’єкта. Кваліфікуючі ознаки злочину. Співвідношення із військовими злочинами. Найманство. Види дій, що передбачені в різних частинах цієї статті, що складають поняття найманства. Момент закінчення злочину. Суб’єктивна сторона. Види суб’єктів.

Злочини проти безпеки людства. Застосування зброї масового знищення. Предмет злочину. Значення міжнародних договорів для його визначення. Кваліфікуючі ознаки. Співвідношення цього злочину з порушенням законів та звичаїв війни. Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення. Предмет злочину. Види дій. Момент закінчення злочину. Відмежування від злочинів проти довкілля. Екоцид. Поняття екоциду. Види діянь. Поняття екологічної катастрофи. Особливості визначення наслідків. Геноцид. Види діянь, що передбачені в різних частинах статті. Момент закінчення. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони. Співвідношення із злочинами проти особи.

Злочини проти міжнародного правопорядку.

Посягання на життя представника іноземної держави. Основний та додатковий безпосередні об’єкти. Потерпілий від злочину. Особливості конструкції об’єктивної сторони. Момент закінчення злочину. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони злочину. Співвідношення цього злочину із злочинами проти життя. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист. Предмет та потерпілі. Види дій, що передбачені в різних частинах статті. Момент закінчення злочину. Незаконне використання символіки Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Поняття цієї символіки. Види діянь. Момент закінчення. Мета. Особливості суб’єкта. Співвідношення з військовими злочинами. Піратство. Поняття піратства (види дій). Місце вчинення злочину. Мета. Суб’єкт злочину. Кваліфікуючі ознаки. Проблеми вдосконалення законодавства про злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Тема 45. Основні положення Особливої частини кримінального права іноземних держав Загальна характеристика Особливої частини кримінального права іноземних держав. Особливості систематизації норм Особливої частини кримінального права в окремих іноземних державах (Росії, Франції, Англії, Німеччині, США, Норвегії, Данії, Швеції, країнах Балтії та ін.) і в Модельному КК для країн учасниць СНД 1996 р. Загальна характеристика злочинів проти особи за кримінальним правом окремих зарубіжних держав. Особливості кримінальної відповідальності за вбивства, спричинення шкоди здоров’ю, злочини в сексуальній сфері за кримінальним правом Російської Федерації, Англії, Франції, США. Особливості відповідальності за злочини проти власності за кримінальним правом окремих іноземних держав (Росії, Франції, Німеччини, Англії). Відповідальність за посягання на публічний порядок за кримінальним правом Франції, Німеччини, США, Швеції. Акт про публічний порядок 1986 р. (Англія). Загальна характеристика злочинів проти держави та посадових злочинів за кримінальним правом окремих іноземних держав (Росії, Англії, США, Німеччини, Франції, Швеції, Данії). Кримінально-правова охорона інших суспільних відносин (господарська діяльність, громадська безпека, моральність, довкілля, здоров’я населення, порядок управління, правосуддя і т. ін.) за кримінальним правом іноземних держав.

РОЗДІЛ ІІ. К Р И М І Н О Л О Г І Я

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Тема 1. Поняття, предмет, метод та система кримінології

Поняття кримінології як соціально-правової науки та її предмет. Співвідношення кримінології з природничими науками, юриспруденцією та іншими соціальними галузями знань. Міждисциплінарний, зага-льнотеоретичний, комплексний характер кримінології. Проблеми і завдання сучасної кримінології. Система курсу кримінології як науки і навчальної дисципліни. Загальна та Особлива частини кримінології. Теоретичне і практичне значення кримінології. Використання кримінологічних знань у процесі правотворчості та організації протидії злочинності. Методологія кримінології. Філософська основа кримінології. Загальнонаукові та приватно-наукові методи пізнання. Перспективи кримінології.

Тема 2'.’ Історія розвитку та сучасний стан кримінології

Зародження кримінологічної думки. Виникнення кримінології як науки та основні періоди її розвитку. Кримінологічні ідеї у філософських і політологічних вченнях. Етапи розвитку кримінологічної теорії, школи кримінології. Погляди представників класичної школи кримінального права на проблему злочинності. Соціологічний напрям кримінології, його основні ідеї і течії. Антропологічний напрям кримінології у вивченні проблем злочинності. Психологічні теорії в кримінології. Етапи формування кримінології в радянський період. Пострадянська кримінологія. Розвиток кримінології в Україні та зарубіжних країнах на сучасному етапі. Міжнародні, вітчизняні кримінологічні установи. Конгреси ООН з попередження злочинності та гуманного поводження з правопорушниками.

Тема 3. Методологія і методика кримінологічного дослідження

Поняття методології наукового дослідження. Методологія і методика кримінологічного дослідження. Комплексний характер методики кримінологічного дослідження. Загальні і спеціальні методи кримінологічного дослідження.

Загальні методи наукового дослідження, що використовуються в кримінології: опис, логічний аналіз, порівняльний аналіз, історичний аналіз, історичне порівняння, системно-структурне вивчення, моделювання. Спеціальні методи кримінологічного дослідження: суцільне та вибіркове вивчення множин; конкретно соціологічні способи збирання та узагальнення інформації, психологічні способи збирання інформації; кібернетичні способи обробки кримінологічної інформації, економічний аналіз інформації.

Зміст суцільного та вибіркового вивчення множин як спеціального методу кримінологічного дослідження: статистичне спостереження, зведення та групування даних. Види статистичного спостереження: суцільне та вибіркове. Умови репрезентативності (достовірності) вибірки. Конкретно-соціологічні способи збирання інформації: опитування; кримінологічне спостереження; експеримент; вивчення документів; експертні оцінки. Використання в кримінології психологічних способів дослідження та їх види: самоспостереження; тестування; соціометричне опитування. Застосування логіко-математичних засобів у кримінологічному дослідженні.

Економічний аналіз інформації як засіб кримінологічного дослідження.

Вимоги щодо організації кримінологічного дослідження, його програма та етапи здійснення. Узагальнення та аналіз кримінологічної інформації, формулювання висновків, контрольна група.

Тема 4. Злочинність та її основні характеристики

Поняття злочинності, її кримінологічні ознаки. Співвідношення злочинності і злочину. Основні якісні і кількісні показники злочинності: рівень злочинності, її структура, динаміка, коефіцієнти, їх поняття та визначення. «Географія злочинності», «типологія злочинності». Соціальні наслідки («ціна») злочинності. Соціально-правові явища, які впливають на зміну параметрів злочинності. Поняття латентної злочинності. Види латентності злочинів. Диференціація злочинів залежно від ступеня їх латентності. Засоби виявлення латентних злочинів та їх використання у правоохоронній практиці. Тенденції і особливості злочинності на сучасному етапі розвитку суспільства. Порівняльна характеристика злочинності в Україні та інших державах.

Тема 5. Детермінація злочинності

Поняття кримінологічної детермінації. Фактори: причини та умови злочинності, їх співвідношення. Філософське обґрунтування причинно-наслідкового зв’язку, закони його розвитку. Співвідношення причин конкретного злочину і причин злочинності. Доктрина причинності злочинності у вітчизняній кримінології. Сучасні погляди на зміст причин злочинності та механізм їх дії. Обставини, що обумовлюють злочинність, їх класифікація (за механізмом впливу на злочинність, за рівнем, змістом, природою та ін.). Взаємозв’язок злочинності з різними соціальними явищами та процесами. Причинно-наслідкові комплекси злочинності в Україні.

Тема 6. Кримінологічне вчення про особу злочинця

Поняття особи злочинця, обсяг, межі та способи її вивчення в кримінології. Соціологічна та правова характеристики особи злочинця. Особа злочинця та суміжні поняття. Дискусія про співвідношення соціального і біологічного в особі злочинця. Рівні пізнання, структура особи злочинця. Найбільш важливі риси кримінологічної характеристики особи злочинця. Соціально-демографічна і правова характеристики злочинців. Соціальні ролі, статус, морально-психологічні особливості злочинців. Критичний аналіз основних вітчизняних і зарубіжних концепцій стосовно особи злочинця. Типологія і класифікація злочинців. Основні типи злочинців. Теоретична доцільність і практична значимість вивчення поняття особи злочинця.

Тема 7. Детермінація індивідуальної злочинної поведінки. Механізм конкретного злочину

Причини й умови індивідуальної злочинної поведінки, їх співвідношення з детермінантами злочинності. Обставини, що впливають на формування негативної спрямованості особи. Джерела соціальної інформації, що визначають моральне формування злочинця: суспільство в цілому, малі соціальні групи (сім’я, побутове оточення, навчально-виробничі колективи, неформальні об’єднання антигромадської спрямованості, референтна група і окрема особа). Поняття конкретної життєвої ситуації, її роль в індивідуальній злочинній поведінці.

Поняття та елементи механізму індивідуальної злочинної поведінки. Кримінальна мотивація поведінки людини. Роль потреб, інтересів, ціннісної орієнтації, стереотипів поведінки, почуттів та емоцій, вольових та інтелектуальних якостей людини в процесі формування мотиву злочинної поведінки. Типи злочинної поведінки (вольова, імпульсивна, звична, необережна). Особливості розвитку мотивації при різноманітних типах злочинної поведінки. Роль біологічних факторів і природного середовища в генезисі індивідуальної злочинної поведінки. Мотивація злочинної діяльності та її особливості. Мотивація ім-пульсивного злочину. Мотивація звичайної злочинної поведінки. Мотивація злочину та її відмінність від мотивації злочинної поведінки.

Тема 8. Проблеми віктимології та суїциду Поняття віктимології. Становлення віктимології як науки. Віктимна поведінка потерпілої особи як кримінологічний фактор. Кримінологічна віктимологія як вчення про потерпілого та його поведінку. Роль потерпілого в утворенні криміногенної ситуації. Види віктимної поведінки потерпілого. Значимість віктимологічних досліджень у профілактиці злочинів. Віктимологічна профілактика злочинності. Поняття суїцидальної поведінки. Проблеми суїциду в Україні та інших державах. Механізм суїцидальної поведінки. Запобігання суїцидальній поведінці.

Тема 9. Теорія і методика кримінологічного прогнозування та планування Поняття кримінологічного прогнозування. Види, строки та варіанти кримінологічного прогнозу. Методи кримінологічного прогнозування. Кримінологічне прогнозування та кримінологічна політика. Кримінологічне планування, його поняття та зміст. Види планів профілактичної роботи: комплексні та функціонально-відомчі; короткострокові, середньострокові та перспективні. Поточне планування профілактичної роботи. Етапи планування профілактичної роботи: організаційно-підготовчий; інформаційно-аналітичний; безпосередня розробка плану. Оцінка виконання плану та висновки.

Тема 10. Запобігання злочинам як напрям протидії злочинності

Система заходів протидії злочинності. Запобігання злочинам як пріоритетний напрям протидії злочинності. Співвідношення запобігання злочинам з іншими засобами протидії злочинності. Об’єкт запобіжного впливу. Суб’єктизапобігання злочинам.

Зміст запобігання злочинам. Рівні запобіжного впливу на злочинність: загально-соціальне та спеціально-кримінологічне. Форми спеціально-кримінологічної протидії злочинам: профілактика, запобігання, припинення. Поняття профілактики злочинів та її види. Поняття запобігання вчинення злочинів та його зміст. Припинення вчинення злочину та його співвідношення з іншими формами спеціально-кримінологічного запобігання злочинам. Віктимологічний аспект запобігання злочинам. Правове, інформаційне та інше ресурсне забезпечення протидії злочинам в Україні. Державні програми протидії злочинності та окремим її видам. Координація запобіжної діяльності, її види, засоби забезпечення та суб’єкти.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Тема 11. Кримінологічна характеристика та запобігання насильницьким злочинам

Поняття та види агресивної злочинної поведінки. Місце агресивних злочинів у структурі злочинності в Україні. Кримінологічна класифікація агресивних злочинів: тяжкі злочини проти життя та здоров’я, зґвалтування та інші насильницькі статеві злочини; хуліганство; вандалізм, вербальна агресія. Особливості детермінації агресивної злочинності. Регіональні особливості агресивної злочинності в Україні. Основні кримінологічні риси злочинця-агресора.

Кримінологічна характеристика агресивних видів злочинної агресії. Вбивства, доведення до самогубства та тілесні ушкодження. Зґвалтування та інші насильницькі статеві злочини. Хуліганство. Злочинні прояви вандалізму та вербальної агресії.

Запобігання агресивним злочинам, його форми та види.

Тема 12. Кримінологічна характеристика та запобігання корисливим злочинам Поняття корисливих злочинів. Місце корисливих злочинів у структурі злочинності в Україні. Кримінологічна класифікація корисливих злочинів: корисливі загальнокримінальні злочини; корисливо-насильницькі злочини; службові корисливі злочини; господарські корисливі злочини; інші злочини корисливої спрямованості. Кримінологічна характеристика окремих видів корисливих злочинів. Крадіжки та шахрайства. Корисливо-насильницькі злочини. Службове викрадення майна. Корисливі злочини посадових осіб. Корисливі злочини у сфері господарювання без ознак викрадення. Інші злочини корисливої спрямованості. Запобігання корисливим злочинам, його форми та види.

Тема 13. Кримінологічна характеристика та запобігання проявам організованої злочинності Поняття організованої злочинності. Історія виникнення організованої злочинності. Відмінність організованої злочинності від простої групової і рецидивної злочинності. Види злочинних угруповань та механізм їх дії. Стан організованої злочинності в Україні. Фактори, що породжують організовану злочинність. Заходи запобігання і протидії організованій злочинності.

Тема 14. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинам у сфері службової діяльності і корупції Поняття злочинів у сфері службової діяльності та їх види. Сутність, поняття та прояви корупції в українському суспільстві. Кримінологічна характеристика окремих видів службових злочинів. Види корупційних проявів. Детермінація службових злочинів та корупції. Стратегія та основні заходи запобігання службовим злочинам і проявам корупції. Запобіжна функція антикорупційного законодавства.

Тема 15. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинам у сфері економіки Поняття, ознаки та стан злочинності у сфері економіки. Кримінологічна характеристика злочинів проти власності у сфері економіки. Кримінологічна характеристика злочинів у сфері господарської діяльності. Фактори злочинності у сфері економіки сучасної України. Основні засади та засоби запобігання злочинності у сфері економіки.

Тема 16. Кримінологічна характеристика та запобігання професійній злочинності Поняття професійної злочинності та її кримінологічна характеристика. Основні ознаки професійної злочинності. Риси злочинців-професіоналів, їх типологія. Фактори, що сприяють відтворенню професійної злочинності в Україні. Кримінальна субкультура. Спеціально-кримінологічне запобігання професійній злочинності.

Тема 17. Кримінологічна характеристика та запобігання рецидивній злочинності Рецидив злочину та його види. Кримінально-правове і кримінологічне уявлення про рецидив злочинів. Поняття рецидивної злочинності, її рівень, структура і динаміка. Зв’язок злісного рецидивізму з професійною злочинністю. Особа злочинця-рецидивіста. Типологія рецидивістів. Обставини, що сприяють відтворенню рецидивної злочинності. Система заходів запобігання рецидивній злочинності.

Тема 18. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинам у місцях позбавлення волі Кримінологічна обумовленість виокремлення злочинів, що вчинюються у місцях позбавлення волі. Види злочинів, що вчинюються у місцях позбавлення волі. Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів у місцях позбавлення волі. Міжгрупові та міжособові конфлікти у місцях позбавлення волі. Вплив умов тримання позбавлених волі на злочинність. Типологічна характеристика осіб, які вчинюють злочини у місцях позбавлення волі. Причини та умови злочинності у місцях позбавлення волі. Основні напрями запобігання злочинності у місцях позбавлення волі.

Тема 19. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинам неповнолітніх і молоді Злочинність неповнолітніх, її основні показники і особливості кримінологічної характеристики. Кримінологічна характеристика особи неповнолітнього злочинця. Детермінанти злочинності неповнолітніх. Роль умов життя і виховання, неформальних об’єднань, антисуспільної поведінки дорослих і «дозвільних» груп у відтворенні злочинності неповнолітніх та молоді. Основні напрями, форми та методи запобігання злочинам серед неповнолітніх.

Специфіка злочинності молоді, особливості особи злочинців молодого віку. Причини та умови злочинів, які вчиняються особами молодого віку. Основні заходи профілактичної роботи серед цієї категорії правопорушників.

Тема 20. Кримінологічна характеристика та запобігання жіночій злочинності Рівень, структура та динаміка жіночої злочинності. Особа жінки-злочинниці. Особливості детермінації жіночої злочинності на сучасному етапі розвитку України. Специфіка профілактичної роботи і запобігання злочинам, що вчиняються жінками.

Тема 21. Кримінологічна характеристика та запобігання необережній злочинності Рівень, структура та динаміка необережних злочинів. Причини й умови необережних злочинів. Специфіка взаємозв’язку особи і ситуації в необережних злочинах. Кримінологічна характеристика дорожньо-транспортних злочинів. Соціально-психологічні та моральні особливості особи необережного злочинця. Аварійні ситуації і роль у їх створенні інших, крім водіїв, учасників руху. Причини й умови злочинних порушень правил експлуа-тації транспорту. Попередження дорожньо-транспортних злочинів. Основні кількісно-якісні показники злочинних порушень правил охорони праці і техніки безпеки. Особа необережного злочинця. Особливості кримінологічної характеристики потерпілих, дії яких сприяли вчиненню злочину і настанню тяжких наслідків. Причини та умови порушень правил охорони праці і техніки безпеки. Запобігання злочинним порушенням правил охорони праці і техніки безпеки. Специфіка профілактичних заходів.

Тема 22. Кримінологічна характеристика та профілактика негативних соціальних явищ, пов’язаних зі злочинністю Зміст і види взаємозв’язку злочинності з іншими видами поведінки, що відхиляється від норми.

Кримінологічне значення пияцтва, алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, проституції, СНІДу. Взаємозв’язок злочинності з окремими видами аморальної поведінки (паразитизм, бюрократизм, протекціонізм, правовий нігілізм).

Особливості кримінологічної характеристики осіб, які зловживають алкоголем та наркотиками, хворих на СНІД та повій. Причини й умови виникнення та існування фонових явищ на сучасному етапі розвитку суспільства. Основні напрями профілактики фонових явищ.

Тема 23. Міжнародне співробітництво з протидії злочинності Основні напрями міжнародного співробітництва з протидії злочинності. Форми міжнародного співробітництва. Правова основа співробітництва з протидії злочинності. Антикримінальне співробітництво держав у межах ООН. Міжнародні організації кримінальної поліції (Інтерпол, Європол). Міжнародні антикримінальні конгреси та їх рішення.

РОЗДІЛ ІІІ. К Р И М І Н А Л Ь Н О–В И К О Н А В Ч Е П Р А В О

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Тема 1. Кримінально-виконавча політика України. Поняття кримінально-виконавчого права, предмет і зміст курсу Поняття кримінально-виконавчої політики та її місце у внутрішній політиці держави. Завдання, цілі, принципи і напрями кримінально-виконавчої політики України. Функції кримінально-виконавчої політики. Типи кримінально-виконавчої політики. Співвідношення кримінально-виконавчої політики з кримінально-правовою, кримінально-процесуальною та кримінологічною політикою держави. Рівні кримінально-виконавчої політики: доктринальний, програмний, законодавчий, науковий, правовиконавчий, правозастосувальний. Суб’єкти й учасники кримінально-виконавчої політики. Реалізація кримінально-виконавчої політики. Нормативно-правові акти та їх застосування як основні форми вираження кримінально-виконавчої політики. Стратегія і сучасні тенденції розвитку і реалізації кримінально-виконавчої політики України. Діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України як суб’єкта здійснення єдиної державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Кримінально-виконавче право як форма реалізації кримінально-виконавчої політики. Поняття кримінально-виконавчого права. Предмет кримінально-виконавчого права. Принципи кримінально-виконавчого права. Джерела, форма закріплення принципів кримінально-виконавчого права (загальноправові, міжгалузеві, галузеві принципи) та їх значення для правового регулювання. Методи кримінально-виконавчого права. Джерела кримінально-виконавчого права. Поняття норм кримінально-виконавчого права. Види норм кримінально-виконавчого права за формою (матеріальні і процесуальні (процедурні)), за функціональною направленістю (регулятивні, охоронні), за методом правового регулювання (імперативні і диспозитивні), за характером встановленого правила (заохочуючі, рекомендуючі), за дією у часі, просторі та щодо кола осіб (загальні і місцеві, постійні та тимчасові, загальні, спеціальні, виключні). Структура кримінально-виконавчих норм: особливості гіпотези, диспозиції, санкції. Система джерел кримінально-виконавчого права. Поняття, мета і завдання кримінально-виконавчого законодавства України. Конституція України, Кримінально-виконавчий кодекс, інші акти законодавства, їх загальна характеристика. Міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України як джерела кримінально-виконавчого права. Регламентація порядку і умов виконання і відбування покарань у підзаконних правових актах. Дія кримінально-виконавчого законодавства у просторі і часі. Принципи кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань. Законодавче закріплення засобів виправлення і ресоціалізації засуджених.

Особливості кримінально-виконавчих правовідносин: суб’єктний склад, об’єкт, зміст, юридичні факти. Види та функції юридичних фактів у кримінально-виконавчому праві. Взаємозв’язок кримінально-виконавчого права з кримінальним правом, кримінально-процесуальним правом, кримінологією, конституційним, адміністративним, трудовим, цивільним, сімейним та іншими галузями права. Напрями реформування й розвитку норм кримінально-виконавчого права.

Поняття науки кримінально-виконавчого права, її предмет, методи та завдання. Співвідношення науки кримінально-виконавчого права з юридичними й іншими науками. Роль науки кримінально-виконавчого права. Предмет, завдання і система курсу навчальної дисципліни «Кримінально-виконавче право України».

Тема 2. Історія розвитку кримінально-виконавчого права України

Становлення інституту покарань. Погляди мислителів античності на застосування кримінальних покарань. Уявлення про мету та цілі покарання у працях європейських вчених XIV–XІX століть. Вчення Фоми Аквінського, Т. Мора, Т. Гоббса, Ч. Беккаріа, І. Бентама, Дж. Локка, Ш.Л. Монтеск’є, І. Канта, Дж. Говарда та їх вплив на формування кримінальної та кримінально-виконавчої політики. Правове регулювання виконання і відбування покарань періоду Київської Русі і феодальної роздробленості (ІХ–ХVI століть). Виконання кримінальних покарань за часів козацької держави. Джерела кримінально-виконавчої політики України XIV–XX століть: Права, за якими судиться малоросійський народ (1973 р.), Проект Устава про тюрми (1787 р.), Звід установ та уставів про тримання під вартою та про засланих (1832 р.), Уложення про покарання кримінальні і виправні (1845 р.), Положення про військові тюрми (1869 р.), Про заснування у складі Міністерства внутрішніх справ Головного тюремного управління (1879 р.), Положення про виховно-виправні заклади для неповнолітніх (1909 р.), Порядок тримання арештованих у місцях ув’язнення (1912 р.), Загальна тюремна інструкція (1912 р.), Правила внутрішнього тюремного розпорядку (1916 р.). Видатні вчені-юристи ХІХ–ХХ століть І.Я. Фойницький, М.П. Чубинський, М.С. Таганцев, С.В. Познишев та їх погляди на кримінально-виконавчу політику держави. Правове регулювання та практика застосування покарань в період перших українських урядів 1917–1922 рр. Тимчасова інструкція «Про позбавлення волі як міру покарання і про порядок відбування такої» 1918 р. Становлення виправно-трудового права Української РСР. Постанова РНК УРСР «Про організацію таборів примусових робіт» від 12 жовтня 1920 р. Положення «Про права Об’єднаного державно-політичного управління у сфері адміністративного виселення, заслань і ув’язнення» (1924 р.). Виправно-трудовий кодекс Української РСР 1925 р., його вплив на розвиток виправно-трудового права. Положення про виправно-трудові табори 1930 р. Політика масових репресій 1930–1953 рр. Постанови ЦВК и РНК СРСР «Про створення Особливого засідання при НКВС СРСР» 1934 р., «Про відновлення тюремного ув’язнення» 1935 р. Виправно-трудовий кодекс Української РСР 1970 р. Положення про порядок і умови виконання кримiнальних покарань, не пов’язаних iз заходами виправно-трудового впливу на засуджених 1984 р. Загальна характеристика виправно-трудового права України 1970–1980 рр.

Формування правових засад розвитку кримінально-виконавчого права України. Конституція України 1996 р. Реформа органів і установ виконання покарань. Підготовка і прийняття Кримінально-виконавчого кодексу України 2003 р. Напрями подальшого розвитку кримінально-виконавчого законодавства України.

Тема 3. Правовий статус засуджених

Поняття і зміст правового статусу засуджених. Загальний, спеціальний і індивідуальний статуси осіб, які відбувають покарання. Правовий статус громадянина як основа правового положення осіб, які відбувають покарання. Правове положення засуджених іноземних громадян і осіб без громадянства. Визначення правового положення засуджених у кримінально-виконавчому законодавстві, його особливості з урахуванням змісту покарання і режиму його відбування. Встановлення в законодавстві загальних принципів визначення правового статусу засуджених. Загальнодозвільні і дозвільні принципи правового регулювання і їх значення для нормативного закріплення правового положення засуджених. Збереження громадянства і загальногромадянських прав засуджених.

Джерела формування правового статусу засуджених: Конституція України, кримінально-виконавче законодавство й інші закони. Основні права й обов’язки осіб, які відбувають кримінальне покарання. Критерії віднесення прав і обов’язків засуджених до основних. Зміст основних прав і обов’язків засуджених, їх регламентація в кримінально-виконавчому законодавстві України і характеристика. Обов’язки і права, законні інтереси засуджених у сфері режиму, навчання, праці і виховної роботи. Право засуджених на особисту безпеку. Правові гарантії і забезпечення виконання засудженими обов’язків, реалізація їх прав і законних інтересів у процесі відбування покарання. Гарантії забезпечення реалізації правового статусу засуджених: економічні, соціально-політичні, юридичні й ін. Роль адміністрації органів і установ виконання покарань у забезпеченні правового статусу засуджених. Правові наслідки відбування покарання. Особливості правового статусу осіб, які відбули покарання.

Тема 4. Органи й установи виконання кримінальних покарань в Україні

Поняття, соціальне призначення, принципи діяльності та завдання органів і установ, які виконують покарання. Їх структура, компетенція та підпорядкованість. Роль і місце органів та установ, які виконують покарання, у системі правоохоронних органів. Види органів і установ, які виконують покарання. Кримінально-виконавчі установи в системі органів і установ, які виконують покарання. Відмінність кримінально-виконавчих установ від місць тримання під вартою. Виправна колонія як основний вид кримінально-виконавчих установ. Органи держави, які виконують покарання без позбавлення волі, їх загальна характеристика. Організаційні основи діяльності кримінально-виконавчих установ: структура, основи управління і фінансування. Апарати управління в системі органів і установ, які виконують покарання. Державний департамент України з питань виконання покарань: його правове положення та завдання. Персонал органів і установ, які виконують покарання, його основні права й обов’язки. Реалізація вимог міжнародних актів про підвищений соціально-правовий захист персоналу органів і установ, які виконують покарання.

Взаємодія органів і установ, які виконують покарання, з судом, прокуратурою, органами Служби безпеки України, підрозділами МВС України й іншими органами. Інформаційно-аналітична робота в системі органів і установ, які виконують покарання, планування, облік і контроль. Аналіз і оцінка ефективності діяльності органів і установ, які виконують покарання. Стан і перспективи розвитку системи органів і установ, які виконують покарання, в сучасний період.

Тема 5. Нагляд і контроль за діяльністю органів і установ виконання покарань

Поняття і соціально-правове призначення контролю. Значення дотримання законності при виконанні судових рішень у кримінальних справах та застосуванні інших примусових заходів. Основні засоби, форми та методи забезпечення законності в сфері виконання покарання, їх загальна характеристика.

Міжнародний контроль за діяльністю органів і установ виконання покарання, його форми та види. Правові підстави здійснення міжнародного контролю в Україні. Правові основи, форми і зміст контролю органів державної влади й органів місцевого самоврядування за діяльністю органів і установ, які виконують покарання. Парламентський контроль. Роль Уповноваженого з прав людини Верховної Ради України у здійсненні контролю за діяльністю органів і установ виконання покарань. Відомчий контроль: його цілі і форми. Судовий контроль за дотриманням прав і свобод людини. Види судового контролю. Завдання судового контролю. Здійснення судового контролю при розгляді питань про звільнення від відбування покарання, заміни покарання іншим його видом, зміни умов тримання засуджених.

Прокурорський нагляд за діяльністю органів і установ виконання покарання. Функції прокуратури. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за дотриманням законів адміністрацією органів і установ, які виконують покарання. Перевірка прокурором діяльності працівників кримінально-виконавчої системи. Акти прокурорського реагування на виявлені порушення закону. Підстави і порядок здійснення громадськими об’єднаннями контролю за діяльністю органів і установ, які виконують покарання. Діяльність спостережних комісій, піклувальних рад, батьківських комітетів, порядок їх створення,повноваження та головні напрями ресоціалізації засуджених.

Тема 6. Міжнародні стандарти виконання кримінальних покарань

Історичні засади розвитку міжнародного співробітництва у сфері поводження із засудженими. Конгреси ООН з питань попередження злочинності і поводження з правопорушниками. Поняття і класифікація міжнародно-правових актів і стандартів. Загальні і спеціалізовані акти. Соціально-правова характеристика Мінімальних стандартних правил поводження з ув’язненими. Мінімальні стандартні правила поводження з ув’язненими (1955 р.). Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (1984 р.). Мінімальні стандартні правила ООН, які визначають провадження правосуддя стосовно неповнолітніх (Пекінські правила, 1985 р.). Звід принципів захисту всіх осіб, що піддані затриманню в будь-якій формі (Затверджений Резолюцією 43/173 Генеральної Асамблеї ООН, 1988 р.). Стандартні мінімальні правила ООН стосовно заходів, не пов’язаних з тюремним ув’язненням (Токійські правила, 1990 р.). Правила ООН, що стосуються захисту неповнолітніх, позбавлених волі (Резолюція 40/33 Генеральної асамблеї ООН, 1990 р.). Проблеми втілення міжнародно-правових стандартів поводження з засудженими в діяльність кримінально-виконавчої служби України.

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Тема 7. Виконання покарань у виді штрафу і конфіскації майна Сутність виконання покарання у виді штрафу. Порядок і умови виконання покарання у виді штрафу. Органи, які виконують покарання у виді штрафу, їх завдання і функції. Добровільне та примусове виконання штрафу. Права йобов’язки державного виконавця. Перелік майна, на яке не може бути звернене стягнення штрафу. Заміна штрафу при неможливості його сплати. Закінчення виконавчих дій. Наслідки ухилення від сплати штрафу.

Виконання покарання у виді конфіскації майна і його соціально-правове призначення. Порядок виконання покарання у виді конфіскації майна. Органи, які виконують покарання у виді конфіскації майна, їх завдання і функції. Дії державного виконавця з виконання вироку суду. Перелік майна, яке не підлягає конфіскації. Обов’язки третіх осіб щодо майна, що підлягає конфіскації. Передача конфіскованого майна фінансовим органам. Порядок конфіскації майна, яке було виявлене після виконання вироку.

Тема 8. Виконання покарань у виді громадських і виправних робіт Сутність виконання покарання у виді громадських робіт. Правове регулювання і порядок виконання покарання у виді громадських робіт. Правовий статус засуджених, які відбувають покарання у виді громадських робіт. Умови відбування покарання у виді громадських робіт. Обчислення строків відбування покарання у виді громадських робіт. Обов’язки адміністрації організацій, в яких засуджені відбувають громадські роботи. Відповідальність засуджених до громадських робіт за порушення порядку й умов відбування покарання. Сутність виконання покарання у виді виправних робіт. Порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт. Правовий статус засуджених, які відбувають покарання у виді виправних робіт. Обчислення строків покарання у виді виправних робіт. Обов’язки адміністрації організацій, в яких працюють засуджені до виправних робіт. Порядок утримання з заробітної плати засуджених до виправних робіт. Міри заохочення і стягнення, застосовувані до осіб, які відбувають виправні роботи. Відповідальність за порушення порядку й умов відбування виправних робіт та за ухилення від їх відбування.

Тема 9. Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу

Сутність покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Правове регулювання виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Органи, які виконують покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, їх завдання і функції. Обов’язки адміністрації організацій, в яких працюють засуджені. Обов’язки органів, уповноважених анулювати дозвіл на заняття певною діяльністю. Обчислення строків для цього виду покарання. Обов’язки засуджених до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Відповідальність за невиконання вироку суду про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Сутність покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Правове регулювання виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Порядок і умови виконання покарання у виді позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Обов’язки посадової особи чи органу, який присвоїв військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас. Правові наслідки позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Тема 10. Виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців Сутність покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців. Порядок і умови виконання покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців. Органи, які виконують покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, їх повноваження. Особливості правового статусу засуджених військовослужбовців. Порядок обчислення строків виконання покарання. Обов’язкові відрахування з грошового утримання засудженого військовослужбовця. Переміщення засудженого військовослужбовця по службі. Виховна робота з засудженими військовослужбовцями. Заходи заохочення і стягнення, які застосовуються до засуджених військовослужбовців. Звільнення від покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців.

Тема 11. Виконання покарання у виді арешту Сутність виконання покарання у виді арешту. Порядок і умови виконання покарання у виді арешту. Арештний дім як місце виконання і відбування покарання у виді арешту. Направлення і прийом засуджених до арешту. Права і обов’язки осіб, засуджених до виконання покарань у виді арешту. Порядок залучення до праці засуджених до арешту. Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до арешту. Порядок їх застосування. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до арешту. Порядок звільнення засуджених до арешту.

Тема 12. Виконання покарання у виді обмеження волі Сутність покарання у виді обмеження волі. Діяльність кримінально-виконавчої інспекції щодо виконання покарання у виді обмеження волі. Направлення засуджених до обмеження волі для відбування покарання у виправні центри. Виправний центр як установа, що виконує обмеження волі, його завдання, функції. Підстави і порядок прибуття засуджених у виправні центри самостійно і під вартою. Обчислення строку покарання у виді обмеження волі. Права й обов’язки засуджених до виконання покарання у виді обмеження волі. Зміна умов відбування покарання у виді обмеження волі. Умови праці засуджених до обмеження волі. Медичне обслуговування і матеріально-побутове забезпечення засуджених до обмеження волі. Обов’язки адміністрації виправного центру. Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до обмеження волі. Порядок їх застосування. Обов’язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених до обмеження волі. Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі. Наслідки порушення порядку й умов відбуванняпокарання у виді обмеження волі. Звільнення від відбування покарання у виді обмеження волі.

Тема 13. Виконання покарання у виді тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні Загальна характеристика покарання у виді тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні. Правове регулювання виконання (відбування) покарання засудженими військовослужбовцями. Направлення і прийом засуджених військовослужбовців до дисциплінарної військової частини. Вимоги режиму в дисциплінарній військовій частині і його особливості. Побачення, листування засуджених військовослужбовців, одержання ними посилок, передач, бандеролей, придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності. Короткострокові виїзди засуджених військовослужбовців за межі дисциплінарної військової частини. Навчання та праця засуджених військовослужбовців, виховна робота з ними. Зміна умов відбування покарання в дисциплінарній військовій частині. Міри заохочення і стягнення, які застосовуються до засуджених військовослужбовців. Матеріально-побутове і медичне забезпечення засуджених військовослужбовців. Зарахування часу перебування засуджених військовослужбовців у дисциплінарній військовій частині в загальний строк військової служби. Порядок звільнення з дисциплінарного батальйону.

Тема 14. Класифікація, розподіл, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі Поняття класифікації засуджених до позбавлення волі на певний строк. Критерії класифікації засуджених до позбавлення волі. Види та цілі класифікації засуджених до позбавлення волі. Категорії засуджених і вимоги до їх роздільного тримання у кримінально-виконавчих установах. Діяльність комісій з питань розподілу і направлення осіб, засуджених до позбавлення волі. Положення про розподільчі і апеляційні комісії. Визначення виду виправної колонії жінкам, чоловікам і неповнолітнім, засудженим до позбавлення волі. Індивідуальні і персональні наряди. Порядок направлення засуджених до місця відбування покарання. Поняття, правові основи прийому засуджених у кримінально-виконавчі установи, характеристика його етапів. Документи, необхідні для прийому засуджених. Поняття і значення обліку засуджених. Облікові апарати. Організація діяльності спеціальних відділів установ виконання покарання. Види і форми обліку засуджених. Особова справа засудженого.

Тема 15. Режим відбування покарань у кримінально-виконавчих установах закритого типу Поняття режиму як засобу виконання та відбування покарання. Вимоги режиму до адміністрації кримінально-виконавчих установ щодо забезпечення ізоляції засуджених, їх безпеки, дотримання правил внутрішнього розпорядку, реалізації прав засуджених і виконання ними своїх обов’язків, попередження злочинів й інших правопорушень. Основні вимоги режиму до засуджених. Правила режиму, які визначають поведінку інших громадян. Придбання засудженими до позбавлення волі продуктів харчування і предметів першої необхідності. Побачення засуджених до позбавлення волі. Одержання засудженими до позбавлення волі посилок, передач і бандеролей. Листування засуджених, одержання і відправлення грошових переказів. Телефонні розмови засуджених. Придбання і збереження цією категорією осіб літератури і письмових приладів. Засоби забезпечення режиму у кримінально-виконавчих установах. Заходи безпеки і підстави їх застосування. Технічні засоби нагляду і контролю, оперативно-розшукова діяльність, режим особливих умов. Виїзди засуджених до позбавлення волі за межі установ. Зміна умов тримання засуджених шляхом переведення з однієї установи в іншу, а також у межах однієї установи.

Тема 16. Правове регулювання та порядок забезпечення умов тримання засуджених у виправних і виховних колоніях Організаційна структура та види кримінально-виконавчих установ закритого типу. Загальні положення по обладнанню установ, їх особливості. Виправні колонії мінімального рівня безпеки. Виправні колонії середнього рівня безпеки. Виправні колонії максимального рівня безпеки. Зміна умов тримання засуджених до позбавлення волі в процесі відбування покарання. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками.

Виховні колонії для неповнолітніх. Особливості правового статусу засуджених неповнолітніх. Міри заохочення і стягнення, які застосовуються до засуджених у виховних колоніях. Залишення у виховних колоніях засуджених до позбавлення волі, які досягли повноліття. Переведення засуджених до позбавлення волі з виховних колоній у виправні колонії. Організація навчально-виховного процесу. Участь громадських об’єднань у роботі виховних колоній. Особливості відбування покарання засудженими жінками. Особливості їх правового статусу. Будинки дитини. Загальна характеристика покарання у виді довічного позбавлення волі. Правове регулювання виконання і відбування покарання у виді довічного позбавлення волі. Місця виконання покарання у виді довічного позбавлення волі. Направлення і прийом засуджених до довічного позбавлення волі. Правовий статус засуджених до довічного позбавлення волі. Порядок і умови виконання покарання у виді довічного позбавлення волі. Міри заохочення і стягнення, які застосовуються до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі. Порядок їх застосування. Матеріально-побутове забезпечення і медичне обслуговування засуджених до довічного позбавлення волі.

Тема 17. Основні засоби виправлення і ресоціалізації засуджених до позбавлення волі на певний строк Поняття і види основних засобів виправлення і ресоціалізації засуджених та їх нормативне закріплення. Правова природа праці засуджених і її цілі. Правове регулювання і принципи організації праці засуджених. Форми організації праці. Умови й оплата праці засуджених, тривалість робочого часу і його облік. Включення у трудовий стаж часу залучення засуджених до оплачуваної праці. Залучення засуджених до позбавлення волі до робіт без оплати праці. Порядок здійснення відрахувань із заробітку засуджених. Охорона праці, обов’язкове державне страхування і пенсійне забезпечення засуджених до позбавлення волі. Виховна робота як найважливіший засіб виправлення засуджених. Завдання, форми і методи виховної роботи з засудженими. Диференціація й індивідуалізація виховної роботи, стимулювання засуджених до участі у виховних заходах. Правове регулювання і порядок застосування заходів заохочення і стягнення. Поняття злісного порушення встановленого порядку відбування покарання, наслідки визнання засудженого злісним порушником встановленого порядку відбування покарання. Посадові особи кримінально-виконавчих установ, уповноважені застосовувати міри заохочення і стягнення. Самодіяльні організації засуджених. Особливості правового регулювання загальноосвітнього навчання і професійної підготовки засуджених. Їх роль у досягненні цілей і виконанні завдань, поставлених перед кримінально-виконавчим законодавством. Організація загальноосвітнього навчання і професійної підготовки засуджених. Самодіяльні організації засуджених, їх діяльність.

Громадський вплив як засіб виправлення засуджених. Правове регулювання участі громадських об’єднань у діяльності органів, які виконують покарання. Основні функції, завдання і межі участі громадських об’єднань у діяльності установ і органів, які виконують покарання. Форми участі громадських об’єднань у роботі установ і органів, які виконують покарання.

Тема 18. Підстави, форми і порядок звільнення засуджених від відбування покарання. Допомога особам, які звільнені від відбування покарання, контроль і нагляд за ними Правові підстави і види звільнення засуджених від відбування покарання. Правове регулювання звільнення від відбування покарання. Порядок звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Оформлення документів про звільнення. Порядок звільнення. Особливості звільнення військовослужбовців від відбування покарання. Сутність звільнення від покарання з випробуванням і його соціально-правове призначення. Правове регулювання виконання звільнення від покарання з випробуванням. Органи, які здійснюють контроль за поведінкою осіб, звільнених від покарання з випробуванням, їх завдання і функції. Обчислення іспитового строку. Відповідальність осіб, звільнених від покарання з випробуванням, за ухилення від виконання покладених на них судом обов’язків або за порушення ними громадського порядку. Допомога засудженим, звільненим від відбування покарання, у трудовому і побутовому улаштуванні. Обов’язки адміністрації установ виконання покарань по сприянню в трудовому і побутовому улаштуванні звільнених осіб. Взаємодія кримінально-виконавчих установ з органами внутрішніх справ і органами соціального захисту при звільнені засуджених. Оплата проїзду, забезпечення продуктами харчування, одягом і грошовим утриманням. Правове положення осіб, які відбули кримінальне покарання. Правова природа та підстави встановлення адміністративного нагляду в місцях позбавлення волі. Категорії засуджених, які підпадають під адміністративний нагляд. Додаткові обмеження, покладені на осіб, за якими встановлений адміністративний нагляд. Відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду. Громадський контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання.

Джерела

• Програма для вступу до аспірантури зі спеціальності 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Упорядники: О.Г. Кальман, В.М. Куц, Н.М. Ярмиш, А.М. Орлеан, О.М. Подільчак. – К.: Національна академія прокуратури України, 2009. — 80 с.