Українська

Жи-ті-я́

Іменник, середній рід, неістота.

Корінь: -Жит-; суфікс: -і; закінчення: -є.

істор., літ., рел. у давній українській літературі: розповіді про життя духовних і світських осіб (як правило святих), їх подвиги, страждання — один з основних жанрів середньовіччя. Мета їх - дати зразки для наслідування: "Житіє Феодосія ігумена печерського", Житія Бориса і Гліба", "Житіє Антонія Печерського". ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість

Від лат. vita та грец. βίος

Список перекладів
Азербайджанська_az: Rəvayət Болгарська_bg: Житие Білоруська_be: Жыціе Німецька_de: Vita Польська_pl: Żywoty świętych Російська_ru: Житие Французька_fr: Vita

Нелюба А.М. Словник школяра. — Х., 1999. — Кн. 2 : Літературознавство. — Х., 1999 — 103с. — ISBN 966-95465-6-7.