німецький

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	німе́цький	німе́цька	німе́цьке	німе́цькі
Р.	німе́цького	німе́цької	німе́цького	німе́цьких
Д.	німе́цькому	німе́цькій	німе́цькому	німе́цьким
З.	німе́цького (іcт.) німе́цький (неіст.)	німе́цьку	німе́цьке	німе́цьких (іст.) німе́цькі (неіст.)
О.	німе́цьким	німе́цькою	німе́цьким	німе́цькими
М.	німе́цькім німе́цькому	німе́цькій	німе́цькім німе́цькому	німе́цьких

ні-ме́ць-кий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -німець-; суфікс: -к; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. що стосується німців або Німеччини, зв’язаний з ними. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
власні назви: Німеччина ін. іменники: німець, німка, німкеня

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Іспанськаes: alemán, germano Італійськаit: tedesco (germanico) Англійськаen: German Нідерландськаnl: Duits → nl Німецькаde: deutsch Російськаru: немецкий Французькаfr: allemand Чеськаcs: německý

Джерела

• Словник УЛІФ: німецький