Категорія:Успадковані праслов’янські слова

Ізолекса — межа поширу лексичного явища.

• Якщо лексему зберіг і кашубський говір, і польська мова, остання поєднує в собі їх обох. Якщо тільки кашубських говір зберіг лексему без польської − він виступає окремо.
• Якщо лексему зберіг і моравський говір, і чеська мова, остання поєднує в собі їх обох. Якщо тільки моравський говір зберіг лексему без чеської − він виступає окремо.
• Якщо лексему збережено лише в говорах деякої мови, ця мова однаково виступає як така, що успадкувала.
• Якщо точно не доведено запозиченого характеру лексеми, лише припущення чи гадання, отже, мова її успадкувала, а не запозичила.
• Якщо лексему збережено не в первісному стані, а з афіксами, отже, первовічного слова мова не успадкувала (пор. псл. *kukoba);
• Якщо з-поміж усіх наявних мов не успадкувала одна (дві, три), проти них ставмо "-", пор. *ablъko — Ізолекса: -be означає, що не зберегла тільки білоруська.