Користувач:Кучеренко Юліана
Машинний переклад[ред.]
Машинний переклад - виконувана на комп'ютері дія, яка перетворює текст з однієї природньої мови в еквівалентний за змістом текст на іншій мові, а також результат такої дії.Сучасний машинний, або автоматичний переклад здійснюється за допомогою людини: перед-редактора, який тим або іншим чином заздалегідь обробляє текст для перекладу, інтер-редактора, який бере участь в процесі перекладу, або пост-редактора, який виправляє помилки і недоліки в перекладеному комп’ютером тексті.
Для здійснення машинного перекладу в комп'ютер вводиться спеціальна програма, що реалізує алгоритм перекладу, тобто послідовність однозначно і строго визначених певних дій над текстом для знаходження відповідностей для перекладу в даній парі мов при заданому напрямі перекладу (з однієї конкретної мови на іншу).
Програми перекладу (системи машинного перекладу) з'явилися у відповідь на потреби користувачів в оперативному перекладі різної комерційної, технічної або INTERNET-інформації, яка подана в електронному вигляді.
Види систем машинного перекладу[ред.]
Системи машинного перекладу поділяються на три категорії: системи на основі граматичних правил (Rule-Based Machine Translation, RBMT), статистичні системи (Statistical Machine Translation, SMT) та найперспективніші «гібридні» системи, які поєднують переваги двох вищезгаданих.Системи RBMT аналізують текст і роблять його переклад на базі вбудованих словників і набору правил для даної мовної пари. У системах SMT застосовується принцип статистичного аналізу: у програму завантажуються великі (до мільйона слів) обсяги текстів мовою оригіналу та їх переклади, виконані людиною. Програма аналізує статистику міжмовних відповідностей, слововживання, синтаксичних конструкцій тощо, а пізніше використовує її під час вибору варіантів перекладу. Цей процес можна визначити як «самонавчання». Систему може навчати й людина, виправляючи переклади після їх завершення. Саме так працює загальновідома служба «Перекладач Google». Завдяки здатності статистичних та гібридних систем МП навчатися внаслідок накопичення мовних даних якість перекладу в них підвищується з кожним наступним перекладеним текстом.
Попередня підготовка тексту та постредагування[ред.]
Попередня підготовка матеріалів може значно спростити завдання системі МП і редакторам, які будуть доопрацьовувати «сирий» машинний переклад. Така підготовка починається ще на етапі написання вихідного тексту: з цією метою для технічних письменників й авторів розробляються стандарти, дотримання яких дозволяє зробити текст простішим для розуміння та перекладу, як машинного, так і людського.
Існують три правила, виконання яких найістотніше підвищує якість машинного перекладу з англійської мови:
- використання дієслів у дійсному способі замість герундія
- використання активного стану замість пасивного
- відмова від використання складених речень й однорідних членів речення.
В ідеалі кожне речення має містити одну завершену думку. Саме це правило, яке однаковою мірою застосовується для всіх мов, є найефективнішим з усіх трьох.
Напрями розвитку машинного перекладу[ред.]
Розрізняють два магістральні напрямки створення та застосування машинного перекладу [1] . В першому випадку система машинного перекладу функціонує на великій ЕОМ і представляє “сирий”, чорновий переклад, який згодом редагують кваліфіковані перекладачі. Як правило, така методика використовується у великих організаціях, які змушені готувати документи на різних мовах. Деколи досить успішно використовується попереднє редагування вихідних текстів. Деякі фірми вводять у себе так звані “контрольовані природні мови”: коли кожен працівник фірми, що готує документацію, повинен її готувати саме з дотриманням вимог цієї обмеженої мови (наприклад, вимога відсутності складних синтаксичних конструкцій ). Використання контрольованої природної мови спрощує роботу машинного перекладу і зменшує обсяги постредагування, яке дорого коштує через необхідність залучення спеціалістів високої кваліфікації. Другим магістральним напрямком машинного перекладу є використання систем, орієнтованих на персональні комп’ютери. Такі системи вперше появилися ще на початку 1980-х років (наприклад, MicroCAT фірми Weidner). Найбільший успіх в застосуванні цих систем перекладу припав на 90-і роки.
Примітки[ред.]
Джерела[ред.]
- Бєлов Ю. А., Проценко В. С., Чаленко П. Й. Інструментальні засоби програмування. —К.: Либідь, 1993.
- Гудмэн Дж. Управление памятью для всех. —К.: Диалектика, 1995.
- Зелинский С. Английский бы выучил только за то... // CHIP. Компьютерный журнал. —1997. —№ 11. —C. 50—56.