Луцьо
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Корінь: -Луць-; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське чоловіче ім’я. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |