Шаблон:етимологія:перед²
пере́д «передня частина», переда́р «старший пастух» Нед, переди́ «передня частина взуття», пере́дище «передгір'я» Куз, передки́ «переди», передни́к «фартух; шевський передній копил Нед; передпокій», пере́дниця «старша робітниця; призвідниця» Куз, пере́дня «передпокій», передня́к «той, хто йде попереду», передова́, передо́вець «передовик» Нед, передови́к, передови́ця «передова стаття», передо́вка «передній ланцюг на возі» Л, передовни́цтво «начальствування, старшинування; начальство, старшина», передо́к, передко́м, передні́ш(е) «раніше», пе́редо́м «попереду; раніше», пере́дше «раніше», пе́ріже «тс.» Нед, переди́стий «з розвиненою передньою частиною тіла», пере́дній, передні́ший «давніший, колишній», переду́щий «передній; попередній», пере́дший «колишній», пері́дний «передній» Куз, пере́жий «керівник, заспівувач» Нед, переди́ти «випереджати» Нед, передува́ти, ви́передити, напере́дник «старший робітник» Куз, напередо́ве́ць «той, хто йде попереду» Г, Ж, напе́ре́д, напе́реді, напередки́ «надалі» Ж, напері́д «наперед, насамперед» ВеЛ, навви́передки, нави́перед «попереду» Па, нави́передки, на́впере́д «заздалегідь; поперед» Г, Me, наповпере́д «передусім», наповпереди́ти «випередити», опе́ред «перед» Г, ВеЛ, 1 по́передень «дощечка, що з'єднує головки двох полозків у санках» Г, Чаб, попере́док «тс.» Чаб, попере́дження, попере́дка «манишка; гіпотеза» Куз, попере́дник «той, хто передує кому; фартух; передня частина запаски; єпитрахиль», попере́дниця «фартух Чаб; передня частина запаски», по́передок «дощечка, що з'єднує головки двох полозів у санках», попере́д «раніше», попе́реді, попередо́чку, попе́ре́ду, поперідь «попереду», попереджа́льний, попере́джувальний, попере́дливий, попере́дній, попере́дити, спе́реда «спереду», спе́реду, спереди́ти «випередити», упере́д, упері́д «надалі» Нед, упере́дний «попередній» Нед, упереди́ти — рос. перёд, білор. пе́рад, пол. przód, чеськ. předek, přěd (ст.), словац. predok, в.-луж. prědk, н.-луж. prjedk, болг. предница, болг. предник, мак. предница, словен. prêdek; — psl. *perdъ «перед», утворене від прийменника *perdъ «перед». — Фасмер III 237; Преобр. II 40; Brückner 442; Machek ESJČ 491; Schuster-Šewc 1154—1155. — Див. ще пе́ред¹.