Шаблон:етимологія:розвага

розва́га «забава, втіха, розрада; [ розсудливість Нед]», ро́зваг «розсудливість, обережність» Нед, розважа́льний, розва́жливий «розсудливий, серйозний; [заспокійливий Нед]», розважний «тс.», розва́жний «розважальний, пов’язаний з розвагою, втіхою, розрадою», розважа́ти «утішати, розсіювати, відвертати увагу від неприємного; всебічно обмірковувати», розва́жити, — білор. разва́га «міркування, розсудливість», пол. rozwaga «розважливість, розсудливість», ч. словац. rozvaha «розум, розсудливість», в.-луж. rozwaha «розвага, намір»; — пов'язане з вага, важити; розвиток значень проходив, очевидно, так: «обміркувати складну ситуацію» -> «зіставити в думці всі сторони ситуації, ніби зважити їх на вагах» → «знайти вихід з неприємної ситуації» → «утішити». — Brückner 598—599; Machek ESJČ 674. — Див. ще вага́, роз-.