автура

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	авту́ра	авту́ри
Р.	авту́ри	авту́р
Д.	авту́рі	авту́рам
З.	авту́ру	авту́ри
Ор.	авту́рою	авту́рами
М.	авту́рі	авту́рах
Кл.	авту́ро*	авту́ри*

ав-ту́-ра

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -автур-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ɐu̯ˈturɐ] (одн.), [ɐu̯ˈture] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. збірний до автор. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: автура