Перейти до вмісту

аж

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

Частка. підсилювальна частка, сполучник

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
Частка
[ред.]
  1. уживається для підсилення ознаки або дії. ◆ Ідуть хвилини, Земля, здається, аж горить... Старицький
  2. уживається перед словами, що означають кількість, указуючи на її значність; повний, цілий. ◆ Вже ж минуло з того часу Аж три довгі роки, Як втопилась дівчинонька У річці глибокій Леся Українка
  3. уживається перед словами, що означають місце або час дії, звичайно з прийменниками до, за, на та ін., вказуючи на досягнення далекої або крайньої межі; самий. ◆ А над самою водою Верба похилилась; Аж по воді розіслала Зеленії віти Тарас Шевченко
    1. з тим самим значенням — у підрядних реченнях часу із сполучниками поки, доки. ◆ Погасне світло; та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть сивими очима Леся Українка
  4. уживається для вираження несподіваності дії; як ось, коли раптом. ◆ Дивлюся, аж світає, Край неба палає Тарас Шевченко
Сполучник
[ред.]
  1. cполучає підрядне наслідкове речення з головним; так що. ◆ Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться Іван Котляревський
  2. виражає протиставний зв'язок між сурядними реченнями або однорідними членами речення; а, а тим часом. ◆ Я думала, що спить батько, Аж він умирає Тарас Шевченко
  3. cполучає підрядне речення часу з головним; доти... поки, поки. ◆ Редакція журналу, певне, чекає, аж я пошлю передплату, і через те мені книжок не посилає Леся Українка

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники: аж-аж-аж

Фразеологізми

[ред.]

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
частка
сполучник

Джерела

[ред.]
  • Словник УЛІФ: аж
  • Словник УЛІФ: аж
  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3
  • Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.