Перейти до вмісту

аж

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

Частка. підсилювальна частка, сполучник

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    Частка
    [ред.]
    1. уживається для підсилення ознаки або дії. ◆ Ідуть хвилини, Земля, здається, аж горить... Старицький
    2. уживається перед словами, що означають кількість, указуючи на її значність; повний, цілий. ◆ Вже ж минуло з того часу Аж три довгі роки, Як втопилась дівчинонька У річці глибокій Леся Українка
    3. уживається перед словами, що означають місце або час дії, звичайно з прийменниками до, за, на та ін., вказуючи на досягнення далекої або крайньої межі; самий. ◆ А над самою водою Верба похилилась; Аж по воді розіслала Зеленії віти Т. Г. Шевченко
      1. з тим самим значенням — у підрядних реченнях часу із сполучниками поки, доки. ◆ Погасне світло; та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть сивими очима Леся Українка
    4. уживається для вираження несподіваності дії; як ось, коли раптом. ◆ Дивлюся, аж світає, Край неба палає Т. Г. Шевченко
    Сполучник
    [ред.]
    1. cполучає підрядне наслідкове речення з головним; так що. ◆ Віють вітри, віють буйні, Аж дерева гнуться Котляревський
    2. виражає протиставний зв'язок між сурядними реченнями або однорідними членами речення; а, а тим часом. ◆ Я думала, що спить батько, Аж він умирає Т. Г. Шевченко
    3. cполучає підрядне речення часу з головним; доти... поки, поки. ◆ Редакція журналу, певне, чекає, аж я пошлю передплату, і через те мені книжок не посилає Леся Українка

    Синоніми

    [ред.]

    Антоніми

    [ред.]

    Гіпероніми

    [ред.]

    Гіпоніми

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    • іменники:
    • прикметники:
    • дієслова:
    • прислівники: аж-аж-аж

    Фразеологізми

    [ред.]

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    частка
    сполучник

    Джерела

    [ред.]
    • Словник УЛІФ: аж
    • Словник УЛІФ: аж
    • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
    • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3
    • Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.