Перейти до вмісту

аліментарний

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. алімента́рний алімента́рне алімента́рна алімента́рні
Р. алімента́рного алімента́рного алімента́рної алімента́рних
Д. алімента́рному алімента́рному алімента́рній алімента́рним
З. (іст./неіст.) алімента́рного (іcт.)
алімента́рний (неіст.)
{{{з (чол, неіст)}}}
алімента́рне алімента́рну алімента́рних (іст.)
алімента́рні (неіст.)
{{{з (мн, неіст)}}}
О. алімента́рним алімента́рним алімента́рною алімента́рними
М. алімента́рнім
алімента́рному
алімента́рнім
алімента́рному
алімента́рній алімента́рних

а-лі-мен-та́р-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -алімент-; суфікси: -ар; закінчення: -ий.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. мед. пов’язаний із живленням, харчуванням. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
Гіпоніми
  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів’я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від Шаблон:етимологія:аліменти

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]
  • Словник УЛІФ: аліментарний
  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3