ану
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
Вигук.
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. виг. Виражає спонукання до дії. ◆ — Ану, горлиці! — гукнув з кучі Денис Деканенко Квітка-Основ'яненко
- виг. Уживається перед знахідним відмінком особових займенників 2 і 3 ос. з відтінком присудковості в значенні, близькому до геть. ◆ Ану тебе, дай мені спокій!
- частка Уживається на початку речення, яке виражає сумнів, припущення, здогад про що-небудь небажане; виступає в значеннях, близьких до словосполучень: а що як, а коли. ◆ Гнат обійшов увесь двір, заглядав по всіх кутках — теляти нема. Гната взяла тривога. Ану ж де замерзне, дурне, під тином? Коцюбинський
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |