ану

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Вигук.

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. виг. Виражає спонукання до дії. ◆ — Ану, горлиці! — гукнув з кучі Денис Деканенко Квітка-Основ'яненко
2. виг. Уживається перед знахідним відмінком осо­бових займенників 2 і 3 ос. з відтінком присудковості в значенні, близькому до геть. ◆ Ану тебе, дай мені спокій!
3. частка Уживається на початку речення, яке вира­жає сумнів, припущення, здогад про що-небудь неба­жане; виступає в значеннях, близьких до словоспо­лучень: а що як, а коли. ◆ Гнат обійшов увесь двір, заглядав по всіх кутках — теляти нема. Гната взяла тривога. Ану ж де замерзне, дурне, під тином? Коцюбинський

Споріднені слова

• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів