арешт

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Позбавлення волі, взяття під варту кого-небудь. ◆ Грабунки, заборони, труси і арешти Мов град на хлопську зігнуту, прибиту спину Еллан
  2. юр. Судова заборона вільно розпоряджатися власним майном.◆ — Оформляйте справу до суду. Накладіть арешт на домашні речі Кучер
  3. заст. Приміщення для осіб, позбавлених волі; в'язниця. ◆ Три неділі вже кум у арешті сидів, А селом якийсь шум, наче рій той гудів Франко

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]