ах

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Вигук.

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Уживається при вираженні переляку, здивування, радості і т. ін. ◆ [Олімпіада Іва­нівна:] Га, що тут? Ах, це ти, Любочко? Леся Українка
    1. Уживається при вираженні захоплення, нетерпеливості і т. ін. ◆ А він дививсь у віконце, дививсь і заспівав... Ах, що то яка пісня була! Марко Вовчок
    2. Уживається при вираженні горя, співчуття і т. ін.◆ — Ах, бідні коні,— зітхнула Ліда,— що ж вони винні? Коцюбинський (Коцюб., II, 1955, 399);
    3. у знач. ім., розм. ◆ Вона з охами та ахами заходила в море по шию
  2. Виражає обурення, незадоволення, досаду. ◆ А вас, письменних, треба б бити, Щоб не кричали: «Ах! аллах! Не варт, не варт на світі жити!» Шевченко
  3. Уживається при вираженні думки, що несподі­вано з'явилась, здогаду, спогаду. ◆ Лишився біль у серці та безталання — і більш нічого.. Ах, правда: лишилась ще глуха ненависть до всього, що зветься паном Коцюбинський

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерело[ред.]